П’ятий місяць Україна дає гідну відсіч збройній агресії російської федерації. Одним із важливих аспектів досягнення перемоги над ворогом є забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань. Це завдання покладається на спеціальне правоохоронне формування – Військову службу правопорядку у Збройних Силах України (далі – ВСП). 

Правовий статус ВСП визначається Законом України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» (надалі – Закон) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3099-14#Text), Статутами ЗСУ та іншими нормативно-правовими актами.  

Які права мають військовослужбовці ВСП?

Стаття 7 Закону визначає такі ключові права:

• вимагати від військовослужбовців, від інших осіб у військовій формі одягу, дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню завдань і функцій ВСП;
• перевіряти у військовослужбовців, а на території військових частин (військових об’єктів) також в інших осіб документи, що посвідчують їх особу;
• затримувати і тримати військовослужбовців на гауптвахтах з метою застосування тимчасового запобіжного заходу;
• затримувати осіб у військовій формі одягу, які мають виражені ознаки психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для оточуючих;
• проводити особистий огляд або обшук затриманих осіб, огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або є небезпечними для оточуючих;
• складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців;
• входити на територію та в приміщення військових частин та оглядати їх;
• зупиняти військові транспортні засоби;
• зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю у встановленому законом порядку;
• інші права згідно ст. 7 Закону. 

Порядок реалізації окремих прав військовослужбовців ВСП визначається Інструкцією про організацію патрульно-постової служби ВСП, затвердженою Міноборони (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1429-16#Text). 

Наприклад, Інструкцією визначено, що особистий огляд здійснюється посадовою особою ВСП однієї статі з особою, яку оглядають, у присутності двох понятих тієї самої статі в приміщенні, яке відповідає вимогам санітарії і гігієни та унеможливлює доступ сторонніх осіб. Забороняється здійснювати в одному приміщенні одночасно особистий огляд кількох осіб. Під час проведення особистого огляду не допускаються дії, які принижують гідність особи, яку оглядають, або небезпечні для її здоров’я. Особистий огляд без понятих не допускається.

Також міститься вимога, що у випадку затримання військовослужбовця про його місце перебування негайно повідомляються його родичі, командир (начальник) військової частини та територіальний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також відповідні органи досудового розслідування в разі затримання особи за вчинення кримінального правопорушення.

Інструкція встановлює порядок проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп’яніння. Так, перед проведенням огляду на стан алкогольного сп’яніння уповноважена посадова особа органу управління ВСП інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

За яких умов військовослужбовці ВСП можуть застосовувати заходи фізичного впливу, спец. засоби і вогнепальну зброю? 

Військовослужбовці ВСП мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам військовослужбовців ВСП, якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов’язків (ст. 9 Закону). 

Спеціальні засоби

Військовослужбовцям ВСП надається право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, речовини сльозоточивої та дратівної дії, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у випадках, визначених ст. 10 Закону. 

До таких випадків належать, зокрема: – захист військовослужбовців, інших осіб і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю; – припинення масових безпорядків у військових частинах, а також групових порушень громадського порядку військовослужбовцями; – відбиття нападу без застосування зброї на військові містечка, військові об’єкти, будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби ЗСУ або їх звільнення у разі захоплення тощо. 

Вогнепальна зброя

Застосування вогнепальної зброї є крайнім заходом. Випадки, коли військовослужбовці ВСП мають право її застосувати, встановлені ст. 11 Закону. Це наприклад: – захист військовослужбовців, інших громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров’ю, а також звільнення заручників, захоплених на території військової частини; – затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочинів і яка намагається втекти тощо. 

Закон окремо визначає, що спроби особи, яка затримується військовослужбовцем Служби правопорядку з приведеною в готовність вогнепальною зброєю, наблизитися до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до його зброї дають військовослужбовцю Служби правопорядку право застосовувати вогнепальну зброю.

Слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України затверджені Правила застосування спеціальних засобів військовослужбовцями ВСП під час здійснення службових обов’язків (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83-2003-%D0%BF#Text). 

Наприклад, згідно даних Правил забороняється нанесення ударів кийком у разі, коли це не пов’язано із захистом життя та здоров’я військовослужбовця ВСП або іншої особи: 

• гумовим – по голові, шиї, ключичній ділянці, череву, статевих органах; 
• пластиковим типу «тонфа» – по голові, шиї, сонячному сплетенню, ключичній ділянці, паху, статевих органах, нирках, куприку.

Відповідно до ст. 15 Закону, військовослужбовець ВСП у межах своїх повноважень, наданих цим Законом та іншими законами, самостійно приймає рішення, крім випадків, передбачених цим Законом, і несе за свої протиправні дії або бездіяльність відповідальність у встановленому законом порядку.

Отже, військовослужбовці ВСП мають достатньо широкі права та повноваження для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань. 

Військовослужбовцям ЗСУ та інших військових формувань необхідно виконувати законні вимоги військовослужбовців ВСП. Разом з цим, трапляються випадки порушення останніми вимог чинного законодавства України. 

Для отримання індивідуальної безкоштовної консультації у випадку перевищення військовослужбовцями ВСП своїх повноважень, незаконних дій, протиправного притягнення до адміністративної відповідальності, звертайтесь до адвокатів волонтерського руху за вказаними на сайті контактами.

ВСП – Часті запитання (FAQ): Все про Військову службу правопорядку

Загальні питання про ВСП

Що таке ВСП у Збройних Силах України?

ВСП це спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, що виконує функції військової поліції. Військова служба правопорядку (ВСП) функціонує під керівництвом Міністерства оборони України та забезпечує дотримання законності та правопорядку у військових частинах і на військових об’єктах. ВСП налічує 43 підрозділи та має у своєму складі близько 2750 військовослужбовців, що дозволяє ефективно виконувати покладені на службу завдання по всій території України.

Коли була створена ВСП та якими законами регулюється її діяльність?

ВСП була створена відповідно до Закону України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України”. Діяльність ВСП регулюється Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законами України з питань національної безпеки і оборони, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами. ВСП це структура, яка постійно розвивається та трансформується відповідно до сучасних викликів та потреб української армії.

Яка роль ВСП у системі Збройних Сил України?

ВСП виконує ключову роль у забезпеченні правопорядку та військової дисципліни. ВСП це правоохоронна структура, яка сприяє підтриманню високого рівня боєготовності ЗСУ через:

• Забезпечення дисципліни та порядку в підрозділах
• Протидію правопорушенням та злочинам серед військовослужбовців
• Захист військового майна та об’єктів від незаконних посягань
• Підтримку належного морально-психологічного стану військовослужбовців
• Забезпечення законності у військовій сфері

Напрямки діяльності та завдання ВСП

Які основні завдання виконує ВСП?

ВСП це структура з широким спектром завдань у правоохоронній сфері:

1. Запобігання, виявлення і припинення злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах України
2. Захист життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців
3. Забезпечення правопорядку і військової дисципліни у військових частинах
4. Охорона військових об’єктів та забезпечення громадського порядку
5. Виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень у військовій сфері
6. Пошук військовослужбовців, які самовільно залишили місця служби
7. Участь у протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об’єктах

Як здійснюється правоохоронна діяльність ВСП?

ВСП це правоохоронний орган, який здійснює широкий спектр дій для забезпечення законності:

• Проведення оперативно-розшукових заходів для виявлення правопорушень
• Розслідування злочинів, віднесених до її компетенції
• Розшук осіб, які самовільно залишили військові частини
• Проведення перевірок за фактами порушень законодавства
• Профілактична робота щодо запобігання правопорушенням
• Припинення протиправних дій військовослужбовців
• Забезпечення збереження доказів вчинення правопорушень

Чим займається ВСП у сфері забезпечення безпеки та охорони?

ВСП це структура, відповідальна за безпеку військових об’єктів, зокрема:

• Охорона важливих військових об’єктів та складів зі зброєю
• Забезпечення пропускного режиму на військових об’єктах
• Контроль за безпекою дорожнього руху військового транспорту
• Забезпечення порядку в місцях дислокації військових частин
• Участь у заходах територіальної оборони
• Перевірка вантажів та транспортних засобів на військових об’єктах
• Забезпечення безпеки під час проведення військових навчань та заходів

Особливості діяльності ВСП в різних умовах

Як діє ВСП в умовах мирного часу?

У повсякденній діяльності ВСП це служба, яка зосереджується на:

• Підтриманні правопорядку у військових частинах та на об’єктах
• Профілактиці правопорушень серед військовослужбовців через проведення роз’яснювальної роботи
• Контролі за дотриманням статутних норм та військової дисципліни
• Захисті прав і свобод військовослужбовців від неправомірних дій
• Забезпеченні безпеки військових об’єктів та запобіганні розкраданням
• Патрулюванні у місцях дислокації військових частин та військових містечках
• Проведенні розслідувань за фактами правопорушень у військовій сфері

Які функції виконує ВСП в особливий період?

При загостренні обстановки ВСП це структура, яка посилює:

• Охорону стратегічних військових об’єктів та складів зі зброєю
• Контроль за переміщенням особового складу та військових вантажів
• Перевірку транспортних засобів та вантажів на військових об’єктах
• Протидію розвідувально-підривній діяльності
• Захист інформаційної безпеки військових частин
• Забезпечення евакуації військовослужбовців з небезпечних зон
• Підтримку порядку в місцях розташування військових підрозділів

Як змінюються повноваження ВСП в умовах воєнного стану?

В умовах воєнного стану ВСП це формування, яке додатково виконує:

• Протидію диверсійно-розвідувальним групам на військових об’єктах
• Організацію роботи з військовополоненими згідно з міжнародним правом
• Забезпечення дотримання комендантської години в зоні відповідальності
• Посилену охорону критичної військової інфраструктури
• Контроль за переміщенням військових вантажів у зоні бойових дій
• Участь у територіальній обороні та антитерористичних операціях
• Забезпечення евакуації військовослужбовців та членів їх сімей

Які дії виконує ВСП при надзвичайних ситуаціях?

У разі виникнення надзвичайних ситуацій ВСП це служба, яка забезпечує:

• Евакуацію особового складу та членів їх сімей з небезпечних зон
• Охорону майна військових частин та об’єктів
• Підтримання порядку в зоні надзвичайної ситуації
• Взаємодію з рятувальними службами та іншими підрозділами
• Інформування командування про ситуацію та вжиті заходи
• Участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
• Забезпечення контрольно-пропускного режиму в зоні НС

Структура та організація ВСП

Яка організаційна структура ВСП?

ВСП це структура, побудована за територіальним принципом, що включає:

• Головне управління Служби правопорядку (м. Київ)
• Територіальні управління:
  • Центральне управління (Київ та Київська область)
  • Західне територіальне управління (Львів)
  • Південне територіальне управління (Одеса)
  • Східне територіальне управління (Дніпро)
  • Північне територіальне управління (Чернігів)
• Спеціалізовані підрозділи та частини
• Навчальні центри та інші структурні елементи

Які спеціалізовані підрозділи входять до складу ВСП?

До складу ВСП входять спеціалізовані частини:

• 93-й окремий батальйон ВСП, який виконує завдання у зоні проведення операцій
• 138 центр спеціального призначення, що здійснює антитерористичну діяльність
• Спецвідділ ВСП “Сармат”, призначений для виконання особливо складних завдань
• 307-й дисциплінарний батальйон, де відбувають покарання військовослужбовці
• 25-й навчальний центр ВСП, що забезпечує підготовку кадрів для служби
• Інші спеціалізовані підрозділи для виконання специфічних завдань

Як здійснюється підготовка особового складу ВСП?

Підготовка кадрів для ВСП це комплексний процес, що включає:

• Базову підготовку нових співробітників протягом 3 місяців з вивченням нормативно-правової бази та набуттям практичних навичок
• Спеціалізовані курси підвищення кваліфікації за напрямками діяльності служби
• Програми професійного розвитку для офіцерського складу
• Практичну підготовку з моделюванням реальних ситуацій на полігоні
• Міжнародну співпрацю та обмін досвідом з військовими поліцейськими структурами інших країн
• Регулярні тренування та навчання з відпрацювання дій у різних ситуаціях
• Психологічну підготовку до дій у стресових умовах

Технічне оснащення та матеріальне забезпечення ВСП

Яким обладнанням та технікою оснащена ВСП?

ВСП це структура, яка має спеціальне обладнання та технічне оснащення:

• Транспортні засоби: патрульні автомобілі підвищеної прохідності, спеціалізовані автомобілі для конвоювання, мобільні криміналістичні лабораторії
• Засоби зв’язку та спостереження: захищені радіостанції, системи супутникового зв’язку, тепловізійні прилади, безпілотні літальні апарати
• Спеціальне обладнання для розслідувань: мобільні комплекси для збору доказів, цифрові фото- та відеокамери, обладнання для дактилоскопії
• Захисне спорядження: бронежилети та шоломи, тактичне спорядження, засоби індивідуального захисту
• Системи контролю та управління: автоматизовані системи управління, електронні системи контролю доступу, GPS-трекери

Яка інфраструктура є у розпорядженні ВСП?

ВСП це організація з розвиненою інфраструктурою, що включає:

• Адміністративні будівлі територіальних управлінь у різних регіонах України
• Навчальні центри та полігони для підготовки особового складу
• Спеціалізовані сховища та склади для зберігання обладнання
• Технічні майданчики та ремонтні бази для обслуговування техніки
• Казармені приміщення для розміщення особового складу
• Контрольно-пропускні пункти на військових об’єктах
• Ситуаційні центри для координації дій під час операцій

Взаємодія ВСП з іншими структурами

Як ВСП взаємодіє з військовими підрозділами та командуванням?

ВСП це структура, яка постійно співпрацює з командуванням військових частин:

• Здійснюється спільне планування заходів з підтримання правопорядку
• Проводяться профілактичні заходи щодо попередження правопорушень
• Відбувається розслідування інцидентів та надзвичайних подій
• Здійснюється контроль за дотриманням статутних відносин
• Проводиться моніторинг морально-психологічного стану особового складу
• Організовуються спільні навчання та тренування
• Забезпечується оперативний обмін інформацією

Як налагоджена співпраця ВСП з цивільними правоохоронними органами?

ВСП це правоохоронна структура, яка активно взаємодіє з:

Національною поліцією:

• Спільне патрулювання в місцях дислокації військових частин
• Розслідування злочинів за участю військовослужбовців
• Розшук військовослужбовців, які самовільно залишили частини
• Забезпечення громадського порядку під час військових заходів

Службою безпеки України:

• Протидія розвідувально-підривній діяльності
• Захист державної таємниці у військовій сфері
• Антитерористична діяльність
• Перевірка благонадійності особового складу

Державною прикордонною службою:

• Контроль за переміщенням військових вантажів через кордон
• Перевірка документів військовослужбовців при перетині кордону
• Протидія контрабанді військового майна
• Забезпечення режиму в прикордонних військових частинах

Які механізми координації та обміну інформацією використовує ВСП?

Для ефективної взаємодії ВСП це структура, яка використовує:

• Єдину систему обміну оперативною інформацією між службами
• Захищені канали зв’язку для передачі даних між відомствами
• Спільні бази даних для обліку правопорушень
• Систему оповіщення про надзвичайні події у військовій сфері
• Міжвідомчі координаційні штаби для оперативного реагування
• Спільні робочі групи для вирішення конкретних завдань
• Регулярні координаційні наради керівництва різних структур

Перспективи розвитку ВСП

Які плани з модернізації та реформування ВСП?

Відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня України, ВСП це структура, яка має наступні напрямки розвитку:

• Трансформація ВСП у повноцінну військову поліцію за стандартами НАТО
• Розширення повноважень та функціональних можливостей служби
• Впровадження нових сучасних методів роботи та технологій
• Посилення технічного оснащення підрозділів спеціальним обладнанням
• Вдосконалення системи підготовки кадрів для служби
• Розширення міжнародної співпраці та обміну досвідом
• Покращення інфраструктури та матеріально-технічної бази

Як вдосконалюється нормативно-правова база діяльності ВСП?

ВСП це організація, для якої ведеться активна робота над:

• Оновленням законодавчої бази діяльності служби відповідно до сучасних викликів
• Розробкою нових нормативних документів, що регламентують службу
• Вдосконаленням механізмів взаємодії з іншими силовими структурами
• Адаптацією українського законодавства до стандартів НАТО у сфері військової поліції
• Розширенням повноважень слідчих ВСП у розслідуванні військових злочинів
• Створенням додаткових правових механізмів захисту прав військовослужбовців
• Впровадженням міжнародних норм щодо поводження з військовополоненими

Яке значення має ВСП для обороноздатності України?

ВСП це важлива складова системи національної безпеки, яка:

• Сприяє підтриманню високого рівня боєготовності Збройних Сил України
• Забезпечує дисципліну та порядок у військових підрозділах
• Протидіє правопорушенням та злочинам, що підриваються обороноздатність
• Захищає військове майно та об’єкти від незаконних посягань
• Підтримує належний морально-психологічний стан військовослужбовців
• Є важливим елементом у процесі реформування Збройних Сил України
• Впроваджує стандарти НАТО у сфері військової дисципліни та правопорядку

Військова служба правопорядку є невід’ємною частиною системи забезпечення правопорядку у Збройних Силах України. ВСП це структура, діяльність якої спрямована на підтримання військової дисципліни, запобігання правопорушенням та забезпечення законності у військовій сфері. Постійний розвиток та вдосконалення ВСП сприяє підвищенню боєздатності української армії та її наближенню до стандартів НАТО.

The post Правовий статус Військової служби правопорядку (ВСП) у ЗСУ first appeared on Військовий адвокат | Речник права.

1. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі № 560/1596/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109941918).

Суть рішення: 

• Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
• Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ “Про військовий обов`язок і військову службу” як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Правова позиція: 

«Таким чином, відповідач неправильно розтлумачив норму абзацу п`ятого підпункту “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII шляхом істотного звуження її змісту, адже фактично замінив вжитий законодавцем комбінований сполучник “та/або” на єднальний “та”. Наслідком такого помилкового тлумачення відповідача є акт правозастосування (відмова у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби), що прямо суперечить закону та порушує права ОСОБА_1 .

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII, оскільки його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи». 

2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі № 600/4400/22-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109499384).

Суть рішення: 

• Визнати протравними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
• Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Правова позиція: 

«5.15. Тобто, абзацом 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII передбачено окрему самостійну підставу для звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності, А ТАКОЖ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО ЧИ ТАКА ОСОБА ПОТРЕБУЄ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ. 

5.18. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII, оскільки його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи». 

3. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі № 380/15696/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108483436). 

Суть рішення:

• Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі рапорта від 21.10.2022.
• Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
• Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, – зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання цього рішення суду.

Правова позиція: 

«Суд встановив, що ОСОБА_1: 1) є військовослужбовцем, проходить військову службу у воєнний час за призовом під час мобілізації; 2) перебуває у сімейних обставини, передбачених законом має дружину із числа осіб з інвалідністю; 3) не бажає продовжувати військову службу, про що подав рапорт начальнику.

Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 безальтернативно підлягає звільненню з військової служби на підставі абзацу п`ятого підпункту “г” пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII. Отже, відмова ВЧ НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 із військової служби є очевидно протиправною, оскільки заявник відповідає вичерпному перелік умов, яким повинен відповідати військовослужбовець для прийняття позитивного рішення за його рапортом. В цій ситуації у відповідача немає дискреційних повноважень, оскільки закон не передбачає будь-яких альтернативних варіантів рішення за наслідками вирішення рапорту військовослужбовця за встановлених судом обставин. З огляду на це обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є ефективним та не суперечить закону». 

4. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 140/5304/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106853303).

Суть рішення:

• Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
• Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.

Правова позиція: 

«Системний аналіз абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав: 1) в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності. При цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність; 2) та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Також безпідставними є і доводи відповідача, викладені у листі від 29.07.2022 №5221, про те, що дружина ОСОБА_2 не є особою, яка потребує постійного стороннього догляду (підтвердженого заключенням МСЕК), оскільки згідно абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ наявність у військовослужбовця дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю є самостійною підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО ЧИ ТАКА ОСОБА ПОТРЕБУЄ ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ».

Адвокат

Іван Костюк

The post Звільнення з військової служби у зв’язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю first appeared on Військовий адвокат | Речник права.

Чисельність військовослужбовців в Україні значно збільшилась після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації. Закономірно збільшилась і кількість правопорушень, що вчиняються у військовій сфері. Одним із місць куди потрапляють військовослужбовці після вчинення протиправних дій є гауптвахта. 

Наразі суди все частіше відправляють військовослужбовців на гауптвахту:  

• Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.08.2022 у справі № 712/5920/22 військовослужбовця визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (Самовільне залишення військової частини або місця служби) та призначено йому покарання у вигляді 3 місяців арешту з утриманням на гауптвахті (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105742543).
• Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2022 у справі № 202/4721/22 застосовано відносно військовослужбовця, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України (Непокора), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті до 05.10.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105677553). 
• Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2022 у справі № 760/10289/22 військовослужбовця визнано винуватим у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (Розпивання алкогольних напоїв) і накладено на нього адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк десять діб (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105732411). 

Що таке гауптвахта? 

Ключовими нормативними актами, які визначають особливості утримання військовослужбовців на гауптвахті є Порядок тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців (надалі – Порядок, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0038-21#n2), а також Додаток 12 до Статуту гарнізонної та вартової служби ЗСУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/550-14#Text). 

Гауптвахта – це спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління ВСП (підрозділу ВСП в гарнізоні) для виконання покарання щодо військовослужбовців, засуджених до арешту, військовослужбовців, на яких накладено адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців, або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання ЗСУ завдань за призначенням. 

Отже, військовослужбовці можуть потрапити на гауптвахту у випадках: 

• Призначення покарання за вчинення злочину у вигляді арешту;
• Призначення адмін. стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті; 
• Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
• Затримання у передбачених законом випадках (наприклад затримання військовослужбовців без документів до встановлення особи). 

Зверну увагу, що гауптвахту не слід плутати із дисциплінарним батальйоном. 

Чим обладнуються гауптвахти? 

Згідно Порядку, на гауптвахті мають бути, зокрема: – загальні й одиночні камери; – кімнати для тимчасово затриманих військовослужбовців; – кімната для допиту; – їдальня; – кімната для вмивання та туалети; – душова кімната (місце, обладнане душовою кабіною); – прогулянкові камери (майданчик для прогулянок) тощо. 

Загальні й одиночні камери обладнуються відгородженими санвузлами з дверцятами, умивальниками з проточною гарячою і холодною водою, примусовою механічною вентиляцією з можливістю подачі теплого повітря в холодну пору року.

У камерах мають бути ліжка з дерев’яним лежаком, тумбочки, столи, лави (табурети), полиці для книг. Загальне освітлення камер повинно бути достатнім для того щоб військовослужбовці могли читати без шкоди для здоров’я. Температура в камерах під час опалювального сезону повинна бути не нижче 18 °С.

Правовий статус військовослужбовців, які тримаються на гауптвахті

Права та обов’язки військовослужбовців встановлено розділами IX – XІІ Порядку, а також відповідними нормами Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України «Про попереднє ув’язнення», Кодексу України про адміністративні правопорушення та іншими нормативними актами. 

При цьому, правовий статус відрізняється в залежності від підстави утримання (засудження, тримання під вартою, арешт за КУпАП, затримання). Розглянемо детальніше права та обов’язки осіб, які узяті під варту на гауптвахті.

Права: 

• на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Під час прогулянок узятим під варту військовослужбовцям дозволяється палити. 
• на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі в процесуальних та інших діях, за винятком невідкладних випадків;
• спати та лежати вдень на ліжках з дозволу начальника гауптвахти;
• одержувати посилки (передачі) і бандеролі та грошові перекази;
• на закупівлю протягом місяця за безготівковим розрахунком продуктів харчування і предметів першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень – письмового приладдя, газет, літератури (крім такої, що пропагує насилля, міжнаціональну ворожнечу або порнографічного змісту);
• користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб та інші права, визначені Порядком.

Обов’язки: 

• бути ввічливими у стосунках між собою та з посадовими особами ВСП і чергової зміни;
• додержуватися розпорядку, установленого на гауптвахті, виконувати законні вимоги адміністрації гауптвахти та чергової зміни;
• дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, підтримувати чистоту в камерах;
• проводити по черзі, встановленій начальником гауптвахти, прибирання камер, в яких тримаються та інші обов’язки, визначені Порядком. 

Порядок вимагає щоб у коридорі гауптвахти був інформаційний стенд із зазначенням прав, обов’язків, заборон і обмежень військовослужбовців, а також єдиного телефонного номера системи надання безоплатної правової допомоги, телефонних номерів гарячих ліній Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та відповідної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

Листування, ведення телефонних розмов, одержання посилок (передач) і бандеролей та побачення, короткочасні виїзди за межі гауптвахти 

Засуджені, узяті під варту та заарештовані військовослужбовці мають право одержувати і відправляти листи та телеграми без обмеження їх кількості.

Кореспонденція, яку особи, засуджені, узяті під варту, та заарештовані військовослужбовці адресують Уповноваженому ВРУ з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається протягом доби з часу її подання. 

Користування глобальною мережею Інтернет засуджених та заарештованих військовослужбовців здійснюються під контролем начальника гауптвахти або начальника чергової зміни без обмеження їх кількості. Телефонні розмови та користування глобальною мережею Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених та заарештованих військовослужбовців. 

У передбачених законодавством випадках отримання засудженим, узятим під варту військовослужбовцем посилок (передач) і бандеролей здійснюється на підставі письмової заяви відвідувача про передачу на ім’я начальника органу управління ВСП. 

Засудженим (заарештованим) військовослужбовцям надаються побачення з родичами, захисниками, адвокатами, представниками та іншими особами. Засуджені військовослужбовці мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі – до трьох діб. Дозвіл на побачення узятих під варту військовослужбовців з родичами або іншими особами надає начальник органу управління ВСП лише з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, не менше трьох разів на місяць. 

У виняткових випадках засудженим військовослужбовцям може бути надано право виїзду за межі гауптвахти на території України. Виняткові обставини: смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого; стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому військовослужбовцю або його сім’ї; одержання медичної допомоги, якщо таку допомогу не може бути надано в закладах охорони здоров’я ЗСУ.

Замість висновку

Потрапити на гауптвахту – ситуація не з приємних. Обмеження для військовослужбовців під час перебування на гауптвахті достатньо серйозні. Вчиняючи правопорушення, військовослужбовці повинні усвідомлювати ризик надалі потрапити, як кажуть в народі, на «губу». Разом з цим, адміністрація гауптвахти має дотримуватися встановленого порядку тримання військовослужбовців, не порушувати їх права, виконувати законні вимоги. 

Для отримання індивідуальної безкоштовної консультації щодо тримання військовослужбовців на гауптвахті звертайтесь до адвокатів волонтерського руху за вказаними на сайті контактами.

Адвокат

Іван Костюк

The post Особливості тримання військовослужбовців на гауптвахті first appeared on Військовий адвокат | Речник права.

Понад чотири місяці Україна дає відсіч збройній агресії російської федерації. Під час воєнного стану фокус органів кримінальної юстиції в першу чергу перебуває на злочинах проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Майже щодня правоохоронці звітують про нові кримінальні провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України). 

В умовах воєнного стану предметом роботи правоохоронних органів є і військові злочини, що передбачені розділом ХІХ КК України. 

Зверну увагу, що суб’єктами вчинення військових злочинів є військовослужбовці ЗСУ, СБУ, Держприкордонслужби, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом (ч. 2 ст. 401 КК України). 

Проаналізуємо стан досудового розслідування цих злочинів.

Ключові показники 

Згідно зі статистичними даними Офісу Генерального прокурора:

1. За період січня-лютого 2022 року, який майже не охоплює воєнний стан, зареєстровано 589 кримінальних проваджень, 20 закрито, у 109 вручено повідомлення про підозру, 78 направлено до суду з обвинувальним актом.
2. За період січня-травня 2022 року, на який припадає понад три місяці воєнного стану, зареєстровано 3524 кримінальних проваджень, 151 закрито, у 447 вручено повідомлення про підозру, 312 направлено до суду з обвинувальним актом. 

Які ж військові злочини є найпоширенішими? 

1. За період січня-лютого 2022 року, який майже не охоплює воєнний стан, найбільше підозр вручено за вчинення таких військових злочинів:

• Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України);
• Дезертирство (ст. 408 КК України);
• Військові злочини, передбачені ст. 405, 406, 409, 410, 413, 415, 419, 426-1 КК України (3 та менше кримінальних проваджень із підозрою). 

2. За період січня-травня 2022 року, на який припадає понад три місяці воєнного стану, найбільше підозр вручено за вчинення таких військових злочинів:

• Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України);
• Дезертирство (ст. 408 КК України);
• Непокора (ст. 402 КК України);
• Погроза або насильство щодо начальника (ст. 405 КК України);
• Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом (ст. 409 КК України);
• Втрата військового майна (ст. 413 КК України);
• Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 414 КК України);
• Військові злочини, передбачені ст. 404, 406, 410, 415, 419, 426-1, 429, 433 (10 та менше кримінальних проваджень із підозрою).

Про що свідчить статистика? 

Найбільш поширеними військовими злочинами є самовільне залишення військової частини або місця служби (так зване СЗЧ) та дезертирство. 

Відмічу, що це схожі за своїми ознаками злочини. Ключова їх відмінність полягає у суб’єктивній стороні. За ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби, а також вчасне нез’явлення на службу вчиняється без поважних причин з різною метою. В свою чергу ст. 408 КК України визначає конкретну мету дезертирства – ухилення від військової служби. 

Під час воєнного стану суттєво збільшилась кількість кримінальних проваджень за фактом вчинення злочинів проти порядку підлеглості та військової гідності, це: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу (ст. 402 КК України) та погроза або насильство щодо начальника (ст. 405 КК України). 

По ряду військових злочинів правоохоронцями не вручено жодного повідомлення про підозру за перші місяці війни. Мова йде про невиконання наказу, умисне / необережне знищення або пошкодження військового майна, недбале ставлення до військової служби, здача або залишення ворогові засобів ведення війни, добровільна здача в полон, мародерство, погане поводження з військовополоненими та інші. 

Також слід зазначити військові злочини, по яким взагалі не зареєстровано жодного кримінального провадження, а саме: порушення правил кораблеводіння, залишення гинучого військового корабля, злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні, незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею. 

Замість висновку

Військові злочини є невід’ємним явищем війни. В сучасних умовах кількість кримінальних проваджень по цим злочинам закономірно збільшується. 

Правоохоронні органи активно розслідують військові злочини, про що свідчить кількість підозр та обвинувальних актів. Надалі справа за судами, які будуть розглядати кримінальні провадження по суті та ухвалювати вироки.

Ключове завдання правоохоронців – здійснювати слідство на найвищому рівні, формувати якісну доказову базу і лише тоді направляти обвинувальний акт до суду. Вироки військовослужбовцям мають не викликати запитань як з точки зору процесуального закону, так і справедливості. 

Адвокат

Іван Костюк

The post Тенденції розслідування військових злочинів first appeared on Військовий адвокат | Речник права.