Звільнення з військової служби у зв’язку з необхідністю здійснення догляду
З 18 травня 2024 року підстави звільнення з військової служби набули чинності в новій редакції.
На мою думку, нова редакція деяких підстав (за сімейними обставинами) в певній мірі обмежує права військовослужбовців порівняно з правом військовозобов’язаних на отримання відстрочки, а також порушує права осіб з інвалідністю.
Чинна редакція підстави для звільнення наступна: «необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я».
Тобто для звільнення військовослужбовцю необхідно підтвердити документально три умови:
- наявність інвалідності у батька чи матері;
- потребу у здійсненні постійного догляду за батьком чи матірʼю;
- відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або потребу інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення в постійному догляді.
Приймаючи норму в такій редакції законодавець не врахував наступне.
Чинним законодавством України, яке регулює правовідносини у сфері надання соціальних послуг, охорони здоров’я та реабілітації осіб з інвалідністю, передбачає різні види догляду.
Закон України «Про соціальні послуги» містить класифікацію видів соціальних послуг та визначає догляд як комплексну соціальну послугу, яка надається на постійній або систематичній основі.
Класифікатор соціальних послуг містить наступні види догляду: вдома, стаціонарний, денний, паліативний, персональний асистент. При цьому кожен із зазначених видів догляду може бути як постійним, так і тимчасовим.
Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» застосовує поняття постійний сторонній догляд по відношенню до осіб з інвалідністю І групи А та Б та дітей з інвалідністю.
Визначення постійного стороннього догляду надає постанова Кабінету Міністрів України, яка встановлює механізм організації надання деяких соціальних послуг потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:
“Постійний сторонній догляд – вид догляду, яким забезпечуються особи з інвалідністю із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, обумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно вживати їжу, користуватися туалетом, потребують допомоги під час прогулянок тощо)”.
Тобто, ми маємо визначене поняття «догляду» як виду соціальної послуги, що надається особі, яка перебуває у складних життєвих обставинах. А також визначене поняття «постійного стороннього догляду» для осіб з інвалідністю із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, обумовленими професійним захворюванням, травмою.
При цьому не встановлені критерії поняття «постійний». Адже судова практика з цього питання невтішна. В деяких рішеннях суди зазначали, що наявність визначеного строку у медичному висновку щодо потреби у догляді є свідченням того, що це потреба у тимчасовому догляді…
Документальне підтвердження потреби у догляді
Щодо документів, які можуть підтверджувати потребу в догляді чи постійному сторонньому догляді, то вищенаведені нормативно-правові акти передбачають в різних ситуаціях наступне:
- згідно з медичним висновком;
- висновком лікарсько-консультативної комісії;
- медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі;
- випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (довідкою до такого акта огляду);
- відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення).
Офіційно затвердженими Міністерством охорони здоров’я форми висновків (для виплати компенсації за здійснення догляду) є лише наступні:
- Висновок лікарської комісії про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі;
- Висновок лікарської комісії про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі;
- Висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу.
Саме три останніх висновки, на думку МОЗ, є саме тими висновками, які можуть підтверджувати потребу особи у постійному догляді. Що на мою думку, значно обмежує права хворих осіб на соціальний захист.
Адже висновки, як ми бачимо, мають надаватись невиліковно хворим, особам похилого віку з когнітивним порушеннями та особам з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу. А як щодо осіб, які, наприклад, після хірургічного втручання на певний період втратили здатність до самообслуговування (або вона значно обмежена саме через медичні приписи щодо зменшення рухової активності тощо)?
Важливо відмітити також, що лише ці три види висновків військові частини, подекуди, приймають як належний доказ потреби у здійсненні постійного догляду. А подекуди і не приймають через відсутність у таких висновках фрази «постійний догляд».
Тож, маючи дану проблему вже не один рік, законодавець, затверджуючи статтю 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов’язок» в новій редакції, залишає формулювання «постійний догляд»…
Термінологічна неузгодженість між нормативно-правовими актами перешкоджає реалізації права військовослужбовців та порушує права певної категорії осіб на соціальний захист.
Документальне підтвердження відсутності інших членів сім’ї
Не краща ситуація і з підтвердження відсутності інших членів сім’ї при звільненні з військової служби.
На думку законодавця, військовослужбовець для звільнення повинен довести відсутність родичів першого та другого ступеня споріднення або їх неспроможність здійснювати догляд.
Хто такі родичі першого ступеня споріднення? Це батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. До родичів другого ступеня споріднення відносяться рідні брати та сестри, баба та дід, онуки.
І що ми маємо. З родичами першого ступеня споріднення майже все зрозуміло.
А от питання наявності родичів другого ступеня споріднення… Наявність, наприклад, брата мами військового, яка є особою з інвалідністю І групи та потребує догляду, стане перешкодою для звільнення. І на практиці такі відмови я вже зустрічала. Зауважу, що брат не має обов’язку в силу закону утримувати чи доглядати свою повнолітню сестру, більш того, він не є членом сім’ї мами військового.
Тобто, законодавець створює умови щодо практичної неможливості звільнення з військової служби певної категорії військовослужбовців, батьки яких потребують догляду та залишились самі.
Саме формулювання «за умови відсутності інших членів сім’ї» є абсурдним.
Відсутність членів сім’ї, які більше не є такими або їх фізична відсутність може бути підтверджена свідоцтвом про розірвання шлюбу, свідоцтвом про смерть, рішенням суду про визнання безвісно відсутнім, рішенням суду про оголошення померлим, витягом з єдиного реєстру осіб зниклих безвісти.
А щодо членів сім’ї яких ніколи і не було? На практиці військові частини часто вимагають підтвердження відсутності членів сім’ї, яких ніколи і не було. Найпоширеніший випадок – підтвердження відсутності інших повнолітніх дітей у матері чи батька.
Єдиним варіантом, на сьогодні є лише заява самої матері чи батька про відсутність у них інших дітей. Адже щодо надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність дітей у особи Міністерство юстиції України вже надало роз’яснення: такі витяги не передбачені чинним законодавством, відсутня технічна можливість формувати такі витяги.
Отже, ми можемо документально підтвердити факт відсутності стосовно тих осіб, які колись були в сім’ї. Стосовно підтвердження факту відсутності інших дітей чи інших родичів, яких і не було, на сьогодні питання вирішити можна лише шляхом підписання афідевіту. Тобто письмової урочистої заяви про наявність або відсутність певних фактів (подій), які мають юридичне значення.
Оформлення афідевіту належить до компетенції державних та приватних нотаріусів.
Окрім протиправності такої норми, варто підкреслити і наявність ознак дискримінації. Адже військовозобов’язані особи мають більш широкі права на отримання відстрочки в тих же самих умовах: наявності потреби матері чи батька в догляді. А мобілізований – вже не має таких прав.
Зокрема, відстрочка може бути надана військовозобов’язаному, зайнятому постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду. Тобто, в цьому випадку відсутня умова наявності інвалідності чи наявності інших членів сім’ї будь-якого ступеня споріднення. Достатньо підтвердити факт здійснення догляду.
А в разі наявності у батьків військовозобов’язаного І чи ІІ групи інвалідності, вони можуть отримати відстрочку незалежно від потреби у догляді за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати. Коло осіб, відсутність яких потрібно довести, чітко визначене і відповідає положенням Сімейного кодексу України.
Таким чином, на мою думку, частина 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок та військову службу” потребує внесення змін. Більш того, склад документів, які військовослужбовець має додати до рапорту про звільнення має бути визначений нормативно-правовими актами.
FAQ: Звільнення з військової служби
Які документи потрібні для звільнення з військової служби за сімейними обставинами?
Для звільнення з військової служби за сімейними обставинами (пункт 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу») військовослужбовець має підготувати:
- Рапорт про звільнення
- Документи, що підтверджують наявність підстав для звільнення за сімейними обставинами
- Документи залежать від конкретної причини звільнення (вагітність, догляд за дитиною, догляд за членом родини з інвалідністю тощо)
Як звільнитися з військової служби військовослужбовцю-жінці у зв’язку з вагітністю?
Військовослужбовець-жінка, яка бажає звільнитися у зв’язку з вагітністю, повинна додати до рапорту:
- Довідку ВЛК про вагітність або
- Довідку закладу охорони здоров’я про вагітність, посвідчену головним лікарем закладу охорони здоров’я
Які документи потрібні для звільнення з військової служби по догляду за дитиною?
Залежно від ситуації, документи можуть відрізнятися:
- Для військовослужбовця-жінки з дитиною до 3-6 років:
- Копія свідоцтва про народження дитини із зазначенням материнства
- Копія медичного висновку про потребу дитини у домашньому догляді (якщо дитині від 3 до 6 років)
- Якщо обоє з подружжя проходять військову службу і мають дитину до 18 років:
- Копія свідоцтва про шлюб
- Копія свідоцтва про народження дитини (дітей)
- Довідка з військової частини про перебування чоловіка/дружини на військовій службі
- При утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років:
- Копії свідоцтв про народження дітей
- Документи, що підтверджують спільне проживання з дітьми
- Довідка про відсутність заборгованості зі сплати аліментів
Як звільнитися з військової служби самотньому батьку/матері?
Для звільнення військовослужбовця, який має дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків відсутній, потрібно надати:
- Копію свідоцтва про народження дитини (дітей)
- Один із документів, що підтверджує відсутність другого з батьків:
- Копію свідоцтва про смерть другого з батьків
- Копію рішення суду про визнання безвісно відсутнім
- Копію рішення суду про позбавлення батьківських прав
- Копію вироку суду, за яким особа відбуває покарання
- Документи, які підтверджують самостійне виховання дитини
Чи можна звільнитися з військової служби, якщо виховуєш дитину з інвалідністю?
Так, військовослужбовець, який виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, має право на звільнення за умови відсутності інших осіб, зобов’язаних її виховувати. Потрібні документи:
- Медичний висновок про дитину з інвалідністю або індивідуальна програма реабілітації
- Копія свідоцтва про народження дитини
- Документи, що підтверджують відсутність інших осіб, зобов’язаних виховувати дитину
Які документи потрібні для звільнення з військової служби по догляду за дорослим членом сім’ї з інвалідністю?
Для звільнення по догляду за членом сім’ї з інвалідністю I чи II групи потрібно:
- При догляді за дружиною/чоловіком:
- Копія свідоцтва про шлюб
- Довідка до акта огляду МСЕК або інший документ, що підтверджує інвалідність
- Висновок МСЕК чи ЛКК про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю І групи)
- При догляді за батьками чи батьками дружини (чоловіка):
- Документи, що підтверджують родинні зв’язки
- Документи, що підтверджують відсутність інших членів сім’ї
- Довідка МСЕК або інший документ, що підтверджує інвалідність
- Висновок про потребу в постійному догляді
Як звільнитися з військової служби, якщо близький родич загинув під час бойових дій?
Якщо близький родич (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний брат чи сестра) загинув або пропав безвісти під час АТО/ООС або під час відсічі збройної агресії РФ, потрібно надати:
- Документи, що підтверджують родинні зв’язки
- Копію посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника або Захисниці
- Документи, які підтверджують факт загибелі під час бойових дій
- Витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти (у разі зникнення безвісти)
Чи можна звільнитися з військової служби для догляду за дитиною з тяжким захворюванням?
Так, законодавство передбачає можливість звільнення для військовослужбовців, які виховують дитину з:
- Тяжкими перинатальними ураженнями нервової системи
- Тяжкими вродженими вадами розвитку
- Рідкісними орфанними захворюваннями
- Онкологічними або онкогематологічними захворюваннями
- Дитячим церебральним паралічем
- Тяжкими психічними розладами
- Цукровим діабетом 1 типу
- Гострими або хронічними захворюваннями нирок IV ступеня
- Тяжкими травмами, що потребують трансплантації органа або паліативної допомоги
Потрібно надати:
- Довідку про захворювання дитини (форма №080-3/0)
- Довідку про отримання державної допомоги
- Документи, що підтверджують родинні зв’язки
Чи можуть опікуни, прийомні батьки та усиновлювачі звільнитися з військової служби за сімейними обставинами?
Так, законодавство надає таке право наступним категоріям:
- Усиновлювачі дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування:
- Копія свідоцтва про народження дитини
- Копія рішення суду про усиновлення
- Опікуни та піклувальники дітей-сиріт:
- Копія свідоцтва про народження дитини
- Копія рішення про надання статусу дитини-сироти
- Копія рішення про призначення опікуном чи піклувальником
- Прийомні батьки та батьки-вихователі:
- Копія свідоцтва про народження дитини
- Копія рішення про надання статусу дитини-сироти
- Копія рішення про утворення прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу
- Копія відповідного договору про влаштування дітей
На яких законодавчих підставах здійснюється звільнення з військової служби за сімейними обставинами?
Звільнення за сімейними обставинами під час дії режиму воєнного стану здійснюється на підставі:
- Пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»
- Наказу Міністерства оборони України № 495 від 23.07.2024 р.
- Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (Наказ Міністра оборони України від 10.04.2009 р. № 170, зі змінами)
Як відбувається процедура звільнення з військової служби за сімейними обставинами?
Стандартна процедура включає наступні кроки:
- Підготовка рапорту на ім’я командира військової частини
- Збір необхідних документів відповідно до конкретних обставин
- Подання рапорту з доданими документами за командою
- Розгляд поданих документів відповідними посадовими особами
- Прийняття рішення про задоволення або відмову у звільненні
- У разі позитивного рішення — видання наказу про звільнення