Наталя Лісова

Адвокат із спеціалізацією в галузі містобудівного, соціального, сімейного та військового права: статті, консультації, юридичний аудит, представництво інтересів в суді. Безоплатна правова допомога військовослужбовцям.

Поранення військовослужбовця не при виконанні бойового завдання

Поранення військовослужбовця не при виконанні бойового завдання у 2026 році — це окрема правова категорія, яка має суттєво відмінний від бойових втрат порядок розслідування та документального оформлення. Від правильності дій з перших годин після події залежить, чи буде травма кваліфікована як така, що пов’язана з виконанням обов’язків військової служби, а отже — чи матиме військовослужбовець або члени його сім’ї право на одноразову грошову допомогу, пенсійне забезпечення та інші соціальні гарантії.

Порядок розслідування таких випадків визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 (далі — Інструкція № 332). Документ є чинним станом на 2026 рік.

Про приклад оскарження результатів розслідування смерті військовослужбовця ми писали тут.

Що належить до нещасного випадку з військовослужбовцем

Згідно з пунктом 1 розділу II Інструкції № 332, нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов’язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров’ю.

До таких подій належать, зокрема:

одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою;
гострі професійні захворювання та гострі професійні отруєння;
сонячний або тепловий удар, опік, обмороження;
утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням;
інші ушкодження внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами.

Інструкція застосовується, якщо випадок призвів до звільнення військовослужбовця від виконання обов’язків військової служби на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби.

На що Інструкція № 332 НЕ поширюється

Згідно з пунктом 3 розділу I Інструкції № 332, її дія не поширюється на військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об’єднаних сил.

Такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Натомість випадки, що сталися в районі ведення бойових дій або операції Об’єднаних сил, але не пов’язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

Алгоритм дій при травмі або захворюванні військовослужбовця

Крок 1. Дії одразу після нещасного випадку

Про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен негайно сповістити безпосереднього командира і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. Для прикладу зразок рапорту можна скачати тут.

У разі настання нещасного випадку безпосередній командир зобов’язаний:

терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості — невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров’я;
негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;
зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків);
вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.

Крок 2. Дії закладу охорони здоров’я

Заклад охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, у який був доставлений або звернувся потерпілий військовослужбовець, повинен протягом доби з використанням засобів зв’язку та на паперовому носії надати екстрене повідомлення про звернення потерпілого від нещасного випадку з посиланням на нещасний випадок:

командиру військової частини, де проходить службу потерпілий;
залежно від того, з чим пов’язаний нещасний випадок, — до відповідного військового органу нагляду чи контролю;
в передбачених законодавством випадках — повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.

Заклад охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України обов’язково на запит командира складає медичний висновок про наявність або відсутність в організмі потерпілого військовослужбовця алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Крок 3. Дії командира військової частини

Командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний:

негайно через засоби зв’язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1;
у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;
залежно від того, з чим пов’язаний нещасний випадок, — протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю; в передбачених законодавством випадках повідомити Військову службу правопорядку у ЗСУ та Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, — повідомити протягом доби через засоби зв’язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів — командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов’язаний нещасний випадок, — фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо);
забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв’язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо).

Важливо: до складу комісії не може входити безпосередній командир потерпілого військовослужбовця.

Крок 4. Робота комісії з розслідування

Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п’яти робочих днів з дня її утворення (в разі потреби проведення додаткових досліджень – вже бути продовжено на 10 днів).

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана:

обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з’ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку, відповідно до Класифікатора;
скласти акт проведення розслідування нещасного випадку за формою НВ-2 та акт про нещасний випадок під час виконання обов’язків військової служби за формою НВ-3 у разі, якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.

До акта додаються письмові пояснення свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події, медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).

Крок 5. Обставини, за яких випадок визнається пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є:

виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов’язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні;
виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;
перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду;
виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами;
прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
виконання дій, що не входять до кола службових обов’язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира;
прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;
заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або зазначених вище дій, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів;
отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров’я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов’язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
раптове погіршення стану здоров’я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов’язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком;
смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов’язків військової служби, що підтверджено медичним висновком;
оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.

Важливо зауважити, що військовослужбовець вважається такими, що виконує обов’язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»:

на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;
під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Крок 6. Обставини, за яких випадок НЕ визнається пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби

Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виконанням обов’язків військової служби:

перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин;
перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку;
погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов’язано із впливом цих речовин на потерпілого внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов’язків командиром;
алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку;
використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею;
навмисне вчинення кримінального правопорушення;
навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров’ю;
самовільне залишення військовослужбовцем місця служби;
природна смерть внаслідок вроджених вад здоров’я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Крок 7. Затвердження актів та видання наказу

Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3.

Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються:

безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі;
начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов’язаний нещасний випадок;
командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні;
командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини.

За результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:

дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов’язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.

Крок 8. Право на оскарження

У разі незгоди потерпілого військовослужбовця з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2:

подати скаргу старшому командирові;
подати скаргу до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об’єктивним розслідуванням нещасних випадків;
звернутися до суду у визначений законом строк.

Члени сім’ї померлого військовослужбовця мають право оскаржити наказ про затвердження результатів розслідування нещасного випадку протягом 6 місяців з моменту його отримання.

Спеціальне розслідування

Спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком;
нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми;
групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров’ю;
випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби;
випадки смерті військовослужбовців.

Про такий випадок командир військової частини зобов’язаний негайно доповісти через засоби зв’язку та протягом трьох годин надати письмове повідомлення за формою НВ-1: безпосередньому командиру за підпорядкованістю; до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері за місцем, де стався нещасний випадок, зникнення або смерть; до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; до відповідного військового органу нагляду чи контролю.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром, який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків.

Особливості розслідування у районах бойових дій

У разі настання нещасних випадків, що сталися в районі ведення бойових дій свідок або військовослужбовець, який виявив нещасний випадок, повинен:

негайно надати потерпілому військовослужбовцю домедичну допомогу, а за можливості — екстрену медичну допомогу;
за потреби вжити всіх можливих заходів щодо евакуації потерпілого військовослужбовця до військового або найближчого закладу охорони здоров’я;
повідомити найближчого за місцезнаходженням старшого командира, у безпосередньому або в прямому підпорядкуванні якого на час настання нещасного випадку перебував потерпілий військовослужбовець.

Командир (начальник), який отримав повідомлення про нещасний випадок, першочергово зобов’язаний:

негайно після прибуття на місце нещасного випадку організувати надання домедичної допомоги, а за можливості — невідкладної медичної допомоги та за потреби — евакуацію до закладу охорони здоров’я;
оглянути та обстежити місце нещасного випадку, за наявності необхідних засобів здійснити його фото- або відеофіксацію;
опитати прямих та опосередкованих свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, отримати від них письмові пояснення;
скласти ескіз або схему місця, де стався нещасний випадок;
отримати за можливості письмові пояснення військовослужбовців, витяги з наказів або їх копії та інші документи, що підтверджують виконання потерпілим військовослужбовцем під час настання нещасного випадку обов’язків військової служби.

Командир, який отримав повідомлення про нещасний випадок, після вжиття першочергових заходів складає, особисто підписує рапорт та за можливості негайно надсилає його разом із зібраними ним безпосередньо на місці нещасного випадку матеріалами командиру військової частини, у складі якої на дату настання нещасного випадку проходив службу потерпілий військовослужбовець.

Посадова особа, яка призначила розслідування нещасного випадку, має право за клопотанням голови комісії з розслідування нещасного випадку подовжити строк проведення розслідування понад встановлений до 20 днів, або до 45 днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень, технічної та (або) судово-медичної експертиз.

Висновок

Поранення військовослужбовця не при виконанні бойового завдання у 2026 році може мати ті самі правові наслідки для отримання соціальних гарантій, що й бойова травма, — за умови, що випадок буде кваліфіковано як пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби. Інструкція № 332 від 27.10.2021 чітко регламентує процедуру: від обов’язку безпосереднього командира і закладу охорони здоров’я до обов’язку командира військової частини сформувати комісію та забезпечити її роботу у визначені строки.

Якщо акти за формою НВ-2 або НВ-3 містять помилки, описки чи висновки, що не відповідають фактичним обставинам, або якщо комісія безпідставно визнала випадок таким, що не пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби, — таке рішення можна та потрібно оскаржувати.

Часті запитання (FAQ)

1. Чи розслідується за Інструкцією № 332 поранення, отримане в районі бойових дій, але не від дій противника?

Так. Згідно з пунктом 3 розділу I Інструкції, випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій, але не пов’язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.

2. Скільки часу триває звичайне розслідування нещасного випадку?

Згідно з пунктом 8 розділу II — п’ять робочих днів з дня утворення комісії. Цей строк може бути подовжений на 10 днів або на строк, необхідний для проведення медичних, технічних чи судово-медичних експертиз. На практиці такий строк може продовжуватись не один раз і розслідування може тривати декілька місяців.

3. У якій формі складається довідка про обставини травми?

4. Чи може членом комісії бути безпосередній командир потерпілого?

Ні. Згідно з пунктом 5 розділу II Інструкції, до складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця.

5. Який строк зберігання матеріалів розслідування?

Згідно з пунктом 19 розділу II Інструкції, матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками), журнал реєстрації потерпілих від нещасних випадків підлягають зберіганню протягом 45 років. Інші примірники актів та їх копії зберігаються до виконання всіх зазначених у них заходів, але не менше п’яти років.

6. Що робити, якщо комісія не визнала випадок пов’язаним з виконанням обов’язків військової служби?

Згідно з пунктом 17 розділу II Інструкції, у разі незгоди потерпілий військовослужбовець або члени його сім’ї мають право подати скаргу старшому командирові, до органу контролю або звернутися до суду у визначений законом строк.

Поранення або загибель військовослужбовця не при виконанні бойового завдання: алгоритм дій у 2026 році