Суд визнав протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення неналежним доказом
Відповідно до обставин справи, оборонець самовільно залишив військову частину та не з’явився до нового місця проходження служби разом із особовим складом стрілецької роти військової частини.
У зв’язку з цим, суд першої інстанції вирішив притягнути його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП) (самовільне залишення військової частини або місця служби).
Із вказаним рішенням військовослужбовець не погодився з огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів, які підтверджують його вину. Зокрема, зміст протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не містить інформації про місце, час та фактичних обставини за яких оборонець не виконав військовий обов’язок.
Більш того, під час судового розгляду справи в апеляційному суді, він зауважив, що залишився у попередньому місці дислокації саме за розпорядження безпосереднього командира, який був обізнаний про неможливість переїзду до нової військової частини через брак транспорту. Однак, незважаючи на це, його керівник все одно склав рапорт про неприбуття військового до нового місця служби в м. Харків.
Розглянувши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив відсутність в діях оборонця таких обов’язкових елементів складу адміністративного правопорушення як об’єктивна та суб’єктивна сторони. Натомість протокол як найважливіший доказ по справі не відповідає дійсності та поясненням військовослужбовця.
Тому, постанова суду першої інстанції була скасована, а провадження по справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень проаналізовано юристом Центру надання підтримки ветеранам і їхнім родинам Романом Лихачовим.
Детальніше: Постанова Полтавського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 545/5214/22