Навчальний центр комплексної підготовки добровольців “ДГВ” Добровольчого формування “Легіон Д” № 7 територіальної громади міста Києва в особі Йосипова А., Яценко В., Колокольнікова В. розробили методичні матеріали для вивчення курсу “Основи правової підготовки добровольця”. Даний документ успішно застосовується у діяльності ДФТГ .
Тема І. Правовий статус добровольця територіальної громади
Територіальна оборона як складова національного спротиву та місце добровольчих формувань територіальних громад в ній
Територіальна оборона в Україні є системою загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період (воєнний стан) із метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
Територіальна оборона в України здійснюється за територіально-зональним принципом, який в цілому збігається із адміністративним поділом Держави на області (зона ТрО) та райони (район ТрО), та розгортається на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони за поданням Головнокомандувача Збройних сил України про введення в дію Зведеного плану територіальної оборони або її планів в окремих місцевостях.
Плани територіальної оборони розробляються командуванням Сил ТрО ЗС України та діють до моменту, на який вони були введені, або до моменту їхнього скасування внаслідок зміни обстановки.
Керівником територіальної оборони є голова обласної державної або військово-цивільної, або військової адміністрації (зона)/ голова районної державної або військово-цивільної, або військової адміністрації (район), а начальником територіального штабу є командир бригади (зона)/ командир батальйону (район) Сил ТрО ЗС України. Загальне керівництво територіальною обороною в Україні здійснює Головнокомандувач ЗС України через Командувача Сил ТрО ЗС України та регіональні органи військового управління Сил ТрО ЗС України в межах військово-сухопутної зони (оперативні командування).
Закон України «Про основи національного спротиву» поділяє територіально оборону на військову (Сили ТрО ЗС України), цивільну (органи державної влади і управління, місцевого самоврядування) та війково-цивільну складову.
Добровольчі формування територіальних громад становлять військово-цивільну складову територіальної оборони, що означає, що їхні бійці (добровольці територіальних громад) не є військовослужбовцями Збройних Сил України, однак є членами воєнізованого підрозділу, на яке законом і командуванням Сил ТрО ЗС України покладається ряд надважливих завдань щодо забезпечення розгортання і забезпечення діяльності Збройних Сил України, а також контрдиверсійні задачі, несення комендантської служби, охорона об’єктів критичної інфраструктури та у взаємодії із органами Національної поліції участь у правоохоронній діяльності та присіканні правопорушень (масові заворушення і хуліганство, мародерство тощо).
Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил ТрО ЗС України за територіальним принципом. У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил ТрО ЗС України.
Також на час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій, із метою нарощування сил та засобів оборони або у випадку визнання відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних/ бойових дій.
Добровольців територіальних громад слід відрізняти від військовослужбовців територіальної оборони як виду військ Збройних Сил України, таких же військ, як наприклад, Сили спецоперацій або Сухопутні війська.
Відмінність полягає, в першу чергу, у матеріальному забезпеченні (відсутність оплати по контракту, речового забезпечення), а також у тому, що навчання і виконання завдань служби членами добровольчих формувань здійснюється виключно на добровільній основі. Добровольці територіальних громад до складу Збройних Сил України не входять. Член добровольчого формування може розірвати контракт у будь-який момент, написавши заяву, навіть під час воєнного стану, на відміну від військовослужбовця Сил ТрО ЗС України.
На добровольців територіальних громад поширюється обов’язок проходження військової служби за призовом під час мобілізації (членство у добровольчому формуванні не звільняє він такого обов’язку).
Діяльність ДФТГ під час виконання ними завдань територіальної оборони, права і обов’язки добровольців під час несення ними комендантської служби, охорони громадського порядку та охорони комунікацій і критично важливих об’єктів інфраструктури (об’єктів критичної інфраструктури)
У межах завдань територіальної оборони добровольчі формування територіальних громад можуть провадити наступну діяльність:
(основні задачі)
- своєчасно реагувати та вживати необхідних заходів для оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України;
- брати участь у посиленні охорони та захисті державного кордону у порядку, визначеному Законом України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”;
- брати участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
- брати участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;
- брати участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури та об’єктів підвищеної небезпеки, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;
- брати участь у забезпеченні умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;
- брати участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/ районів надзвичайних ситуацій та/ або ведення воєнних (бойових) дій разом з Національною поліцією;
- брати участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах разом з Національною поліцією;
- брати участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях (комендантська година, режим світломаскавання, заборона в’їзду та виїзду із визначених територій, перевірка документів, огляд речей і автотранспорту, заборона зібрань тощо);
- брати участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
Під час виконання завдань територіальної оборони доброволець має право:
- вимагати припинення правопорушення, а у разі відмови його припинити – вживати ефективних заходів для його припинення (присікання);
- затримувати осіб, які вчинили правопорушення, та в найкоротший строк передавати їх службовим особам Національної поліції або військової комендатури (військової адміністрації або військового командування);
- в межах бойового розпорядження (наказу командира) перевіряти дотримання комендантської години, спеціального режиму світломаскування, спеціального режиму в’їзду і виїзду із певних територій, обмежувати пересування на них та/ або рух транспорту;
- в межах бойового розпорядження (наказу командира) або у взаємодії із органами Національної поліції брати участь у перевірці документів, огляді речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- відповідно до закону використовувати під час виконання завдань територіальної оборони штатну, а також особисту мисливську, спортивну та нагородну зброю.
Із метою та під час виконання завдань тероборони доброволець зобов’язаний:
- неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства України, приписів статутів Збройних Сил України, змісту бойових розпоряджень та наказів командирів;
- систематично та наполегливо підвищувати рівень знань та навичок, необхідних для виконання завдань територіальної оборони;
- бути охайним, дисциплінованим, ввічливим і доброзичливим у спілкуванні із громадянами та іншими добровольцями територіальної оборони, військовослужбовцями Збройних Сил України, правоохоронних органів та інших створених відповідно до закону військових формувань, із службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування;
- брати участь у підготовці громадян до національного спротиву;
- застосовувати зброю виключно у випадках, коли таке застосування є неминучим, виправданим із військової точки зору, пропорційним тій небезпеці, яка була відвернута, та шкоді, яка була нею завдана.
На добровольців територіальних громад під час виконання ними завдань територіальної оборони (несення служби) поширюють свою дію Статути Збройних Сил України, а саме Статут Внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, у тому числі дисциплінарні стягнення, Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.
Добровольцю територіальної оборони слід пам’ятати, що його головним завданням є допомога громадянам та їхній захист, а не створення громадянам додаткових обмежень порівняно із існуючими заходами правового режиму воєнного стану.
Відповідальність добровольців територіальних громад за вчинені під час виконання завдань територіальної оборони правопорушення
Із огляду на поширення на добровольців територіальних громад дії статутів Збройних Сил України під час виконання ними завдань територіальної оборони, на їхнє оперативне підпорядкування командуванню підрозділів ТрО ЗС України в умовах воєнного стану, на можливість їхнього використання в зоні ведення бойових дій та на спорідненість понять “воєнізований підрозділ” та “військове формування, утворене відповідно до законів України”, яке вживане в ч. 2 ст. 401 КК України, можна прийти до висновку, що добровольці територіальних громад можуть бути визнані суб’єктами військових кримінальних правопорушень (кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби) та за наявності для того підстав можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за наступні кримінальні правопорушення (злочини):
Стаття 402. Непокора
Стаття 403. Невиконання наказу
Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків
Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стаття 408. Дезертирство
Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
Стаття 411. Умисне знищення або пошкодження військового майна
Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
Стаття 413. Втрата військового майна
Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
Стаття 4261. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
Стаття 430. Добровільна здача в полон
Стаття 432. Мародерство
Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій
Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
Крім того, слід урахувати, що доброволець територіальної громади може бути визнаний особою, яка в силу закону, керівної або адміністративно-господарської посади у добровольчому формуванні або за спеціальним дорученням виконує організаційно-розпорядчі та/ або адміністративно-господарські функції, а отже є службовою особою, і за наявності для того підстав може бути притягнута до відповідальності за наступні кримінальні правопорушення (злочини):
Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
Стаття 366. Службове підроблення
Стаття 367. Службова недбалість
Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
Стаття 3692. Зловживання впливом
Поняття необхідної оборони, крайньої необхідності та затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, захисту Вітчизни від збройної агресії, кримінальна відповідальність за перевищення їхніх меж
Обставинами, які відключають кримінальну протиправність діяння і відповідальність добровольця територіальної громади, є необхідна оборона (ст.ст. 36, 37 КК України), затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38 КК України), крайня необхідність (ст. 39 КК України), виконання наказу або розпорядження (ст. 41 КК України), а також виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ст. 431 КК України).
Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.
Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
Не визнаються кримінально протиправними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи.
Перевищенням заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, визнається умисне заподіяння особі, що вчинила кримінальне правопорушення, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.
Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.
Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження.
Особа, що виконала явно кримінально протиправний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.
Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати кримінально протиправного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала кримінально протиправний наказ чи розпорядження.
Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.
Особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.
Не вважається виконанням обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України діяння (дія або бездіяльність), спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, яке явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування, не було необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.
Грошове, соціальне та пенсійне забезпечення добровольців територіальних громад, особливості трудових відносин під час виконання ними завдань територіальної оборони
Під час виконання завдань територіальної оборони на добровольців територіальних громад поширюються всі соціальні та правові гарантії для військовослужбовців, що встановлено ч. 2 ст. 24 Закону “Про основи національного спротиву”, а також п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Грошове забезпечення
Стаття 9 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” установлює, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення. Отже добровольці територіальних громад під час виконання завдань територіальної оборони також повинні мати грошове забезпечення.
Однак на практиці члени добровольчих формувань, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони, жодного грошового забезпечення не отримують, крім випадків їхнього фінансування за рахунок місцевих бюджетів (бюджетів місцевих рад).
Забезпечення матеріально-технічними засобами та фінансування діяльності добровольчих формувань здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів (в першу чергу) та інших ресурсних можливостей територіальних громад (місцевих рад), а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
Збереження середнього заробітку за основним місцем роботи
Виконання завдань територіальної оборони є виконання державного або громадського обов’язку в розумінні ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України, а тому за членами добровольчих формувань на час виконання ними обов’язків територіальної оборони зберігається місце роботи та середній заробіток. Про це також прямо вказано у формі контракту із добровольцем, який затвердженій наказом Міністерства оборони України №84 від 07.03.2022 р.
Наприклад, Управління Держпраці в Черкаській області в даному випадку пропонує виходити з рівня залученості працівника до територіальної оборони, тож роботодавцю не обов’язково видавати наказ про увільнення від виконання роботи за трудовим договором. За потреби працівник може виконувати завдання тероборони за відповідним розпорядженням (наказом) командира формування та/ або командира в/ч Сил ТрО ЗС України і лише на цей час звільнятися від виконання трудових обов’язків. Для визначення середнього заробітку роботодавцям потрібно керуватися постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р.
Статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та членів сім’ї загиблого.
Закон № 2121-IX від 15.03.2022 р. вносить зміни до Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, надаючи статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни добровольцям територіальних громад, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави внаслідок військової агресії РФ.
До сімей загиблих Захисників і Захисниць України також належать сім’ї осіб, які входили до складу добровольчих формувань територіальних громад і брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв’язку з військовою агресією РФ, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі.
Одноразова грошова допомога
Змін до Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо одноразової грошової допомоги не було внесено. Однак таке право в добровольців територіальних громад є, оскільки під час виконання обов’язків територіальної оборони на них поширюється дія Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, зокрема, ст. 16, якою визначене право на допомогу. До того ж, ці категорії мають право на відповідні правові статуси, які гарантують отримання допомоги. Так, у ст.ст. 13 та 15 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни і членів сімей загиблих Захисників України, зокрема і право на одноразову грошову допомогу.
20 травня 2022 року постановою №605 Кабінет Міністрів України надав право на одноразову грошову допомогу відповідно до постанови від 29.04.2016 р. №336 членам добровольчих формувань територіальних громад у разі отримання ними інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Таке ж право мають їхні члени сімей у разі загибелі (смерті) добровольця територіальної оборони за вказаних обставин.
Пенсійне забезпечення
Закон № 2121-IX від 15.03.2022 р. також надав гарантії для членів добровольчих формувань у сфері пенсійного забезпечення. Так, добровольці територіальних громад, яким надано статус учасника бойових дій, мають право на дострокове призначення пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років, та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 – у жінок.
Також закон поширив на членів добровольчих формувань територіальних громад, які стали особами з інвалідністю внаслідок війни, і членів сімей осіб, які входили до складу добровольчих формувань та загинули під час виконання ними завдань, необхідних для забезпечення оборони, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, установлені для військовослужбовців строкової служби та членів їхніх сімей.
Тема ІІ. Особливості застосування членами ДФТГ стрілецької зброї та інших видів озброєння під час виконання ними завдань територіальної оборони
Принципи та правила застосування зброї добровольцями територіальних громад під час виконання ними завдань територіальної оборони
Використання зброї членами добровольчих формувань територіальних громад під час відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації
Конституцією України визначається, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України і справою всього Українського народу (статті 17 та 65).
Кримінальним кодексом України у статті 431 визначено, що не є кримінальним правопорушенням (злочином) діяння, що спрямовані на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації. Не підлягають кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.
Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України (частина 2 статті 431).
Відповідно до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” у період дії воєнного стану громадяни України можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, застосовуючи отриману ними на законних підставах вогнепальну зброю армійського зразку, власну нагородну зброю, спортивну зброю, мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї, та не несуть відповідальності за заподіяну при цьому агресору шкоду.
Під бойовою обстановкою слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою (примітка до ст. 402 КК України).
Отже, кожний доброволець територіальної громади може і зобов’язаний ефективно, в т.ч. летально, тобто із метою знищення ворога, діяти доступною йому зброєю в бою (в бойовій обстановці), а також поза бойової обстановки в разі, якщо ціль може бути однозначно ідентифікована ним як озброєний військовослужбовець Російської Федерації або терорист т.з. “ДНР”, “ЛНР”, який на території України використовує зброю або виявляє намір її використати.
При поводженні із полоненими та особами, які виявляють намір здатися в полон, слід поводитись виходячи із норм міжнародного гуманітарного права та уникати заподіяння їм шкоди, в т.ч. зброєю.
Використання зброї членами ДФТГ під час виконання ними інших завдань територіальної оборони (крім бойової обстановки)
Необхідно пам’ятати, що до завдань територіальної оборони, крім безпосередньої протидії ворогові у бою, відноситься ряд не менш важливих обов’язків по забезпеченню ведення бойових дій Збройними силами України, що можуть виконуватися поза зоною бойових дій (в тилу і не в бойовій обстановці), наприклад, комендантська служба на блок-постах (забезпечення обмеження руху цивільних осіб і контрольно-перепускного режиму), охорона об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення громадського порядку і присікання правопорушень, участь у контрдиверсійних заходах, в ліквідації наслідків обстрілів і аварій тощо, де застосування зброї має свої особливості і покладає на добровольця територіальної громади додаткову відповідальність і обов’язки щодо дотримання безпеки цивільних осіб.
Відповідно до Порядку застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї, стрілецької зброї, інших видів озброєння та боєприпасів до них під час виконання завдань територіальної оборони, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. №1448, застосовуючи зброю добровольці територіальної громади повинні керуватися такими основними правилами:
неминучості, тобто зброя застосовується добровольцем виключно у разі, коли це є абсолютно очевидним та необхідним, і у жодний інший спосіб захистити себе або виконати завдання служби не видається можливим.
Зброя може бути застосована для індивідуальної самооборони, захисту інших, в т.ч. цивільних осіб, охоронюваних об’єктів, присікання правопорушень (наприклад, мародерство, громадські заворушення, розбійні напади, затримання коригувальників, диверсантів тощо) або присікання дій осіб, які перешкоджають діяльності територіальної оборони (наприклад, псування систем інженерного захисту, майна блок-посту, блокування бійця тощо).
Летальне застосування зброї, тобто заподіяння цілі смертельного ураження або такого, що вірогідно може заподіяти смерть, можливе виключно із метою самооборони від озброєної цілі або групи осіб, які вчиняють напад, тобто раптові очевидно насильницькі і небезпечні для життя і здоров’я дії відносно бійця або іншої особи.
військової необхідності, тобто застосування добровольцем вогнепальної зброї здійснюється виключно в разі, коли в інший спосіб реалізувати право на самооборону та/або виконати поставлені по службі завдання неможливо.
Наприклад, неприпустиме використання зброї для затримання неозброєної особи, особи, яка не поводиться агресивно і не створює небезпеки, особи, яка вчинила дрібне правопорушення, в стані сп’яніння, без документів тощо, для захисту групи добровольців від неозброєної особи або меншої групи неозброєних осіб тощо.
пропорційності, тобто застосування вогнепальної зброї здійснюється виключно у тій мірі, в якій це необхідно для досягнення мети самооборони та/або відсічі, стримування збройної агресії проти України, якщо це не заподіє стороннім особам і цивільним об’єктам надмірної шкоди порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами.
Простіше кажучи, застосування вогнепальної зброї повинне здійснюватися таким чином, щоб заподіяти мінімальну шкоду в кожній конкретній ситуації, особливо цивільним особам та їхньому майну.
В будь-якому випадку, крім безпосередньої протидії ворогові в бою, слід намагатися зберегти цілі життя.
Інші важливі юридичні правила застосування зброї.
1) Під час виконання завдань територіальної оборони доброволець має право використовувати особисту цивільну (мисливську, спортивну, нагородну) зброю, при чому протягом несення служби (наприклад, на блок-пості, на посту при охороні об’єкта, в очепленні, при переслідуванні правопорушника) із дозволу командира така зброя може переміщуватись і перебувати у зарядженому стані (тобто із патроном в патроннику і спорядженим магазином) без відповідного чохла.
2) Крім особистої т.з. “цивільної” зброї, для виконання завдань територіальної оборони за рішенням командування ТрО ЗСУ добровольцю територіальної громади може бути надана стрілецька (за штатом) та інша (за окремим наказом) зброя Збройних Сил України, яка добровольцем територіальної громади на законних підставах використовується і за належне збереження якої доброволець несе особисту відповідальність, включно із кримінальною.
3) Рішення про застосування зброї для індивідуального самозахисту приймається добровольцем самостійно, в інших випадках (захист об’єкту, затримання тощо) рішення про застосування зброї добровольцями приймається командиром відповідного підрозділу.
4) Застосуванню зброї обов’язково мають передувати попереджувальні заходи у вигляді усного попередження та попереджувального пострілу, крім випадків раптового нападу на добровольця або охоронюваним ним об’єкт.
5) Після застосування зброї необхідно якнайшвидше забезпечити надання постраждалим особам медичної допомоги та по можливості їхню евакуацію, поза залежності від того, чи є ці особи цивільними, чи вони причетні до збройної агресії Російської Федерації.
Тема ІІІ. Порядок та правові основи несення добровольцями ДФТГ комендантської служби, охорони комунікацій і критично важливих об’єктів інфраструктури
Поняття і зміст комендантської служби та охорони об’єктів критичної інфраструктури
Комендантська служба – комплекс заходів, що організовуються і проводяться із метою підтримання загального порядку в районах розташування і дії військ, а також із метою регулювання руху і контролю за дотриманням військами заходів маскування.
Комендантська служба здійснюється на маршрутах пересування військ, в районах розташування військових підрозділів і пунктів управління військами, а також в районах ведення службово-бойових дій.
Зміст комендантської служби становить призначення військовою адміністрацією коменданта, визначення часу, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, визначення меж території їх запровадження, способів здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, патрулювання, порядку руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядку створення, функціонування і місцезнаходження комендатури та її склад.
Об’єктами критичної інфраструктури є об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Охорона об’єктів критичної інфраструктури включає комплекс режимних, інженерних, інженерно-технічних та інших заходів (крім заходів із захисту інформації та кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури), які організовуються і проводяться з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій (актів несанкціонованого втручання) на об’єктах критичної інфраструктури.
Несанкціонованим втручанням, яке має бути припинене, є незаконні дії, що створили загрозу безпечному функціонуванню об’єкта критичної інфраструктури та призвели (можуть призвести) до одного або декількох з таких наслідків: порушили його безперервність і стійкість; створили реальні чи потенційні загрози для населення, суспільства, соціально-економічного стану, національної безпеки і оборони України.
Права, обов’язки та правила взаємодії добровольців територіальних громад із громадянами та правоохоронними органами під час несення ними комендантської служби на блок-постах, патрулювання, під час забезпечення дотримання паспортного режиму, комендантської години, огляду автотранспорту і обмеження руху громадян в зоні ведення бойових дій.
В межах виконання бойового розпорядження (наказу командира) доброволець територіальної громади має право вимагати від особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:
- якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи (орієнтування доводиться до відома командиром або службовою особою Національної поліції);
- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
- якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити право на володіння такими речами іншим чином не можливо;
- якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
- порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану (комендантська година, сппціальний режим світломаскування, контрольно-перепускний режим тощо).
У разі відсутності в особи документів, які підтверджують її особу, спеціальний статус або право, доброволець територіальної громади має право затримати таку особу для її негайної передачі органам Національної поліції України або військові комендатурі.
На виконання бойового розпорядження (наказу командира) із метою здійснення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів доброволець територіальної громади під час несення комендантської служби та патрулювання може проводити поверхневу перевірку.
Поверхнева перевірка проводиться шляхом візуального огляду особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуального огляду речей, багажу, вантажів та/ або транспортного засобу (салону, багажника).
Доброволець для проведення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/ або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі речі, обіг яких заборонено чи обмежено або які становлять загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб.
Доброволець в межах виконання бойового розпорядження (наказу командира) має право проводити поверхневу перевірку речей, транспортних засобів, багажу та вантажу:
- якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
- якщо існує достатньо підстав вважати, що у транспортному засобі перебувають речі, обіг яких заборонено чи обмежено або які становлять загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
- якщо існує достатньо підстав вважати, що речі, багаж, вантажі або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/ або вони перебувають в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Доброволець територіальної громади під час проведення поверхневої перевірки транспортного засобу має право вимагати відкриття кришки багажника та/або двері салону.
Під час поверхневої перевірки речей або транспортного засобу особа повинна самостійно показати вміст особистих речей чи транспортного засобу.
Під час несення комендантської служби в межах виконання бойового розпорядження (наказу командира) доброволець територіальної громади має право зупиняти транспортні засоби в разі:
- порушення водієм Правил дорожнього руху;
- якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
- якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
- якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
- необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
- необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
- необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;
- якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
- порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
- проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в’їзду-виїзду.
Права, обов’язки та правила взаємодії добровольців територіальних громад із контролюючими і правоохоронними органами під час охорони об’єктів критичної інфраструктури.
Важливим при організації охорони об’єктів критичної інфраструктури є налагодження комунікації і взаємодії із адміністрацією (керівництвом) об’єкта (підприємства, установи, організації), службою його безпеки (за наявності) та іншими органами та посадовими особами, які здійснюють його охорону (знання контактів керівника, відповідальної за безпеку особи, чергової частини, старшого варти охорони тощо).
Допуск на об’єкт представників контролюючих органів (наприклад, податкова служба, екологічна інспекція, будівельний нагляд, охорона праці тощо) та службових осіб правоохоронних органів (слідчі, прокурори, детективи, оперативні працівники) із слідчими або процесуальними діями, що не носять раптового характеру (вручення документів, повісток, запитів, опитування працівників, тимчасовий доступ до речей і документів, огляд тощо), здійснюється в загальному порядку в робочий час згідно із встановленим на об’єкті контрольно-перепускним режимом та іншими правилами безпеки (режиму).
У разі раптової слідчої дії (обшук, переслідування і затримання особи) доброволець територіальної громади, який здійснює охорону об’єкту, зобов’язаний:
- зберігати спокій, бути ввічливим і коректним, максимально уважним при поводженні зі зброєю та у питаннях її можливого застосування;
- негайно повідомити про прибуття на об’єкт працівників правоохоронного органу представника охоронюваного підприємства, установи організації та свого безпосереднього командира (старшого наряду, варти тощо, командира підрозділу, добровольчого формування по можливості);
- до моменту прибуття указаних вище осіб по можливості обмежити (не допускати) доступ працівників правоохоронних органів на об’єкт;
- у разі неможливості обмежити доступ на об’єкт під загрозою застосування сили (зброї) із боку відвідувачів ознайомитися із їхніми службовими посвідченнями, переписати їхні дані або сфотографувати, ознайомитися із підставами для проведення слідчої дії (постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді або суду в оригіналі, тобто із “живим” підписом та печаткою). Перевірити наступні реквізити документу: дата, строк дії, найменування органу та службової особи, яка його видала, адреса і найменування об’єкту, на доступ до якого надано дозвіл, перелік осіб, які будуть проводити обшук (мають право на доступ до об’єкту);
- осіб, що не зазначені у відповідному документі (крім понятих та спеціаліста, що здійснює відеофіксацію), на об’єкт не допускати (найчастіше це оперативні працівники, які супроводжують слідчого або прокурора);
- під час проведення слідчої дії перебувати разом із відвідувачами, не допускати їхнього самовільного і безконтрольного переміщенні по об’єкту, “розбрідання” по кімнатах, приміщеннях тощо;
- в разі здійснення відеофіксації при наявності зауважень стосовно законності дій присутніх висловлювати їх.
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.1996 р. із наступними змінами та доповненнями
Закон України “Про основи національного спротиву” від 16.07.2021 р. №1702-ІХ із наступними змінами та доповненнями
Закон України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 р. №389-VIII із наступними змінами та доповненнями
Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 р. №2102-ІХ
Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” від 03.06.2022 р. №2114-ІХ
Закон України “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” від 22.06.2000 р. №1835-ІІІ із наступними змінами та доповненнями
Кримінальний кодекс України від 05.04.2021 р. №2341-ІІІ із наступними змінами та доповненнями
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-Х
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ із наступними змінами та доповненнями
Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ
Закон України “Про безоплатну правову допомогу” від 02.06.2011 р. №3460-VI із наступними змінами та доповненнями
Закон України “Про критичну інфраструктуру” від 16.11.2021 р. №1882-ІХ.
Статути Збройних Сил України
Указ Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 р. №64/2022 із наступними змінами та доповненнями
Положення про добровольчі формування територіальних громад, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. №1449
Порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї, стрілецької зброї, інших видів озброєння та боєприпасів до них під час виконання завдань територіальної оборони, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. №1448 із наступними змінами і доповненнями
Порядок організації, забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань територіальних громад до виконання завдань територіальної оборони, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. №1447
Типове положення про штаб зони (району) територіальної оборони, затв. постаново. Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. №1442
Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. №1456
Порядок застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 р. №448
Постанова Кабінету Міністрів України “Про деякі питання соціального захисту” ветеранів війни та членів сімей Захисників і Захисниць України” від 29.04.2016 р. №336 із наступними змінами і доповненнями.
Наказ Міністерства оборони України №84 від 07.03.2022 р. “Про затвердження форми контракту добровольця територіальної оборони та посвідчення добровольця територіальної оборони”, зарєстр. Мін’юстом України 07.03.2022 р. за №307/37643.
Інструкція про порядок виготовлення придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затв. наказом МВС України від 21.08.1998 р. №622, зареєстр. Мін’юстом України 07.10.1998 р. за №637/3077, із наступними змінами та доповненнями
Наказ МВС України від 01.03.2022 р. №170 “Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану”, зареєстр. Мін’юстом України 02.03.2022 р. за №273/37609
Адвокати
Йосипов А.
Яценко В.
Колокольніков В.