Факт спільного проживання для отримання одноразової грошової допомоги встановлюється в цивільному порядку
Відповідно до обставин справи, жінка звернулася до адміністративного суду у зв’язку із тим, що Міністерство оборони України відмовило їй у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, у зв’язку із відсутністю рішення суду про встановлення факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з чоловіком.
Вона зазначила, що спільно проживала з чоловіком, який був військовослужбовцем, у незареєстрованому шлюбі як чоловік і жінка. Однак, останній загинув під час захисту Батьківщини. У зв`язку із цим жінка звернулася по отримання вказаної виплати, подавши всі документи, які підтверджують, що вони проживали однією сім’єю.
За результатами розгляду справи, суд першої інстанції відмовив жінці у задоволенні позовних вимог, оскільки вона не довела факт спільного проживання, та встановив відсутність у неї права на отримання виплати. Суд апеляційної інстанції скасував таке рішення, зазначивши про доведеність факту спільного проживання, та зобов’язав Міністерство оборони України призначити та виплатити жінці одноразову грошову допомогу.
Не погоджуючись із таким рішенням, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, зазначивши, що жінка не окремої вимоги про встановлення факту віднесення до члена сім`ї загиблого військовослужбовця не заявила, а справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу відносяться до юрисдикції судів загального судочинства, а не адміністративного.
Тобто предметом розгляду є питання щодо того, до якої юрисдикції відноситься розгляд спорів про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою звернення до відповідних органів за призначенням одноразової грошової допомоги.
За результатами розгляду поданої скарги Верховний Суд зазначив не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції.
У зв’язку із наведеним, суд встановив, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а суду першої інстанції – зміні шляхом зміни мотивувальної частини відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки суд не мав повноважень вирішувати питання про встановлення факту спільного проживання, яке підлягає розгляду судами цивільної юрисдикції.
Рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень проаналізовано юристом Громадського центру правосуддя Романом Лихачовим
Детальніше: постанова Велика Палата Верховного Суду у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року