Виплата разової грошової допомоги до 5 травня в 2022 році
Івано-Франківський окружний адміністративний суд розглянув адміністративну справу № 300/3809/22 за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, розмір якої передбачений статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов`язання нарахувати та виплатити таку допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за № 3-р/2020, відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання до 5 травня разової щорічної грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, яка у 2022 році виплачена відповідачем у меншому, ніж встановлено Законом розмірі на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 за № 540 “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.
Відповідач проти вимог заперечив, вказавши, що позивачу здійснено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 за № 540 “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. Вказав, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо виплати грошової допомоги у 2022 році полягають лише в одноразовому включенні суми грошової допомоги у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 розмірі до відомостей (списку) на виплату пенсій за червень 2022 року, натомість органом, уповноваженим здійснювати виплату грошової допомоги, невиплаченої станом на 1 липня, є місцевий орган соціального захисту населення за місцем проживання отримувача. Окрім наведеного, відповідач звернув увагу суду на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20рп/2011, де Суд вказав, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат, передбачених спеціальними законами (шляхом прийняття Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ), не є порушенням конституційних прав громадян.
Позиція суду
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 за № 3551-XII (надалі – Закон № 3551).
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 за № 367-XIV статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною 4, згідно з якою: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи – десять мінімальних пенсій за віком; II групи – вісім мінімальних пенсій за віком; III групи – сім мінімальних пенсій за віком”.
Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України від 28.12.2007 за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” частину 5 статті 13 Закону № 3551-ХІІ викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Надалі, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008 визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Законом України від 28.12.2014 за № 79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набрав чинності 01.01.2015, розділ VІ “Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України” доповнено пунктом 26 яким, серед іншого, встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
На реалізацію зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України щороку приймались відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: від 31.03.2015 за № 147, від 02.03.2016 за № 141, від 05.04.2017 за № 223, від 14.03.2018 за № 170, від 20.03.2019 за № 237, від 19.02.2020 за № 112, від 08.04.2021 № 325 та від 07.05.2022 № 540, якими установлювався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги до 05 травня.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 за № 540 “Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (надалі – Порядок), яким визначається механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною” для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі – бюджетні кошти).
Відповідно до пункту 5 Порядку бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються: Пенсійному фонду України – відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 року, на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання; регіональним органам соціального захисту населення – відповідно до поданої ними інформації щодо сум грошової допомоги, сформованої на підставі інформації місцевих органів соціального захисту населення та центрів по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, для проведення виплат особам, зазначеним у абзаці першому підпункту 2 пункту 3 цього Порядку, за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ “Ощадбанк”. Виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі – отримувачі грошової допомоги): особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України; учасники війни та колишні в`язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, яких було насильно вивезено на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога.
Додатком до цього Порядку встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи – 4421 гривня; II групи – 3906 гривень; III групи – 3391 гривня.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 за № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
У рішенні також зазначено, що за юридичною позицією Конституційного Суду України встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави.
Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту (абзаци 2, 3 пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 за № 12-р/2018).
Водночас, Конституційний Суд України у рішенні від 18.12.2018 за № 12-р/2018 уже наголошував, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави (абзац дев`ятий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 18.12.2018 за № 12-р/2018).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що починаючи з 27 лютого 2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення в порядку статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону від 25.12.1998 за № 367-XIV, яка передбачала виплату разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Аналогічний висновок міститься у рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 300/3811/22.