Повний розрахунок військовослужбовцям при звільненні
Згідно обставин справи військова частина не провела зі звільненим військовослужбовцем повний розрахунок, зокрема не нарахувала та не виплатила:
- індексацію грошового забезпечення;
- компенсацію за неотримане речове майно, що належало до видачі;
- грошову компенсацію вартості неотриманого харчування;
- грошової допомоги на оздоровлення
- надбавку за проходження військової служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавку за вислугу років, премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 240% посадового окладу;
- додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн.;
- одноразову грошову допомогу у разі звільнення;
- грошове забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Розглянуши матеріали справи, суд частково задовольнив позов та зобов’язав військову частину нарахувати та виплатити військовослужбовцю грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та грошове забезпечення військовослужбовця із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи.
На вказане рішення військова частина подала апеляційну скаргу, не погодившись із тим, що при виплаті грошової допомоги на оздоровлення має враховуватися щомісячна додаткова грошова винагорода та із тим, що грошове забезпечення повинно виплачуватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня календарного року, а не 01 січня 2018 року.
Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні скарги, зазначивши, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення та інші одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому врахування залежить від того коли саме (в які місяці) було здійснено розрахунок та виплату позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, та чи виплачувалась позивачу в місяці виплати вказаної матеріальної допомоги на вирішення соціально – побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, щомісячна додаткова грошова винагорода.
Щодо використання прожиткового мінімуму суд зазначив, що з 01 січня 2020 року визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30 серпня 2017 року № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу – закону про державний бюджет України із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом а 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень проаналізовано юристом Громадського центру правосуддя Романом Лихачовим