Суд зобов’язав роботодавця нарахувати та виплатити військовослужбовцю середній заробіток (грошове забезпечення) включно до 19 липня 2022 року, у зв’язку з проходженням ним військової служби в Збройних Силах України, відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України (що діяла в редакції до 19 липня 2022 року)
Так, по справі № 420/11463/22 предметом судового розгляду було вирішення питання щодо правомірності застосування роботодавцем п. 29 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, як підставу для позбавлення позивача грошового забезпечення, гарантованого до 19.07.2022 р. ст. 119 КЗпП України, у зв’язку з проходженням ним військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 119 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 р.) працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Лише, 19.07.2022 р. набув чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2352-IX, яким, зокрема, внесено зміни до положень ч. 3 ст. 119 КЗпП України, що передбачає виключення такої гарантії, як збереження середнього заробітку за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
При цьому, згідно п. 29 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, за особами рядового і начальницького складу, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення грошове забезпечення не зберігається.
Вирішуючи спір судами першої інстанції та апеляційної інстанції констатовано, що до 19.07.2022 р. на працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, поширювалася гарантія щодо збереження середнього заробітку.
При цьому, важливе значення має висновок судів про те, що положення п. 29 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України суперечать положенням ст. 119 КЗпП України, а тому до спірних правовідносин мають застосовуватись положення ст. 119 КЗпП України, як правового акта, який має вищу юридичну силу.
У зв’язку з чим, суд зобов’язав роботодавця нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (грошове забезпечення) включно до 19 липня 2022 року, у зв’язку з проходженням ним військової служби в Збройних Силах України, відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України (що діяла в редакції до 19 липня 2022 року).
| Рішення суду по справі № 420/11463/22 |