права

Гарантії захисту трудових прав військовослужбовців та членів їх родин

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» передбачені додаткові гарантії захисту трудових прав військовослужбовців та членів їх родин. А саме:

  • час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби; 
  • час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
  • за військовослужбовцями строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу;
  • військовослужбовці мають переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення із строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу за інших рівних умов;
  • військовослужбовці, які звільняються у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, а також військовослужбовці строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані, а також члени сімей військовослужбовців мають право на соціальну та професійну адаптацію за рахунок коштів державного бюджету;
  • загальна тривалість службового часу військовослужбовців на тиждень не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу за відповідний період, визначеної законодавством України, (за винятком військових навчань, походів кораблів, бойових стрільб та бойового чергування, несення служби в добовому наряді та заходів, пов’язаних із забезпеченням боєготовності військових частин);
  • військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, щорічна додаткова відпустка у зв’язку з особливими умовами праці із збереженням грошового та матеріального забезпечення тривалістю до 15 календарних днів, канікулярні відпустки: зимова – тривалістю до 14 календарних днів та літня – 30 календарних днів для військовослужбовців курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення, відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії, інші види відпусток, передбачені ЗУ «Про відпустки»;
  • Члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників, а також на першочергове направлення для професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки з відривом від виробництва та на виплату на період навчання середньої заробітної плати;
  • дружині (чоловіку) військовослужбовця щорічна основна відпустка за її бажанням надається у зручний для неї (нього) час одночасно із щорічною основною відпусткою військовослужбовця;
  • Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, виплачується за місцем роботи грошова допомога в розмірі середньомісячної заробітної плати при розірванні ними трудового договору у зв’язку з переведенням чоловіка (дружини) на службу в іншу місцевість;
  • При тимчасовій втраті працездатності листки непрацездатності оплачуються дружинам (чоловікам) військовослужбовців у розмірі 100 відсотків середньомісячної заробітної плати незалежно від страхового стажу;
  • Дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;
  • Місцеві ради працевлаштовують у першочерговому порядку дружин військовослужбовців строкової служби у разі їх звільнення при скороченні чисельності або штату працівників, при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації.

Додаткові гарантії захисту трудових прав військовослужбовців передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України, а саме за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

В особливий період під час дії воєнного стану  деякі права військовослужбовців  можуть обмежуватись, зокрема: 

  • передбачено, що у зазначений період можуть надаватися  лише відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду, відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами; відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, – одному з них за їх рішенням); відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії;
  • звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється лише за наявності наступних підстав: а) за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку; в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання; г) через  сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) перелік яких є вичерпним.

Неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, військовослужбовці можуть оскаржити видані щодо них накази у наступній формі:

  • шляхом надсилання письмових запитів чи особистого звернення до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Військової служби правопорядку;
  • звернення до органів досудового розслідування та інших державних органів;
  • звернення до адміністративного суду за підсудністю.

Адвокат

Христина Реу