Прикордонники мають право на додаткову винагороду у відрядженні: позиція Верховного Суду
Відповідно до обставин справи, військовослужбовець звернувся до суду із позовною заявою у зв’язку із тим, що військова частина не нарахувала та не виплатила йому додаткову винагороду за майже 2,5 місяці участі в бойових діях в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Він пояснив, що проходить службу у військовій частині Державної прикордонної служби України. Однак, під час участі в бойових діях перебував у службовому відрядженні іншої частини. Факт участі в бойових діях підтверджується відповідною довідкою, виданою тією частиною, до якої він був відряджений.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги чоловіка були задоволені в повному обсязі. Однак, за результатами перегляду справи, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд зазначив, що долучена до матеріалів справи довідка про безпосередню участь у бойових діях не може вважатися належним доказом, оскільки вона не містить відомостей про бойові накази, журнали бойових дій, журнали оперативної обстановки, списки особового складу, залученого до виконання бойових завдань, бойові донесення чи рапорти командира підрозділу, які підтверджують участь чоловіка у бойових діях та є підставою видачі такої довідки відповідно до наказу Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» від 31 березня 2022 року №164-АГ (далі – Наказ).
При цьому, суд наголосив, що бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України не є таким документом в розумінні вказаного Наказу.
Не погоджуючись із таким рішенням, військовослужбовець подав касаційну скаргу, за результатом розгляду якої суд касаційної інстанції зазначив: “виплата відрядженому військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень на місяць, передбаченої Постановою № 168, здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні (за місцем штатної служби військовослужбовця) за умови документального підтвердження військовою частиною (установою), до якої відряджений військовослужбовець, безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах та повідомлення нею про це у встановленому порядку військової частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовця”.
Суд зазначив, що виплата цієї винагороди є правом військовослужбовця, яке виникає у зв’язку з його участю у бойових діях чи заходах. Це право не залежить від його бажання брати чи не брати участь у таких діях. Видання Наказу не може позбавляти чи обмежувати права військовослужбовців на отримання цієї виплати у розмірі до 100 000 гривень.
Таким чином, військовослужбовець набув право на додаткову винагороду та виконав усі необхідні умови для її отримання. Порушення формальних процедур військовою частиною не повинно створювати для нього негативних наслідків у вигляді позбавлення права на виплату.