Судова практика з питань звільнення військових, які самостійно виховують дитину до 18 років
Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув адміністративну справу № 640/12409/22 за позовом до військової частини про визнання незаконним та скасування рішення командира військової частини, яким було визнано відсутність підтверджуючих матеріалів для звільнення з військової служби згідно з абзацу г) підпункту 2 пункту 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” за сімейними обставинами (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років) і зобов`язання військової частини повторно розглянути рапорт та прийняти рішення щодо дострокового звільнення.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, яким визнано відсутність підтверджуючих матеріалів для звільнення з військової служби згідно з абзацу г) підпункту 2 пункту 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” за сімейними обставинами (військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років), оскільки військовою частиною під час його прийняття порушено процедуру.
Позиція суду
Згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Судом встановлено, що позивач подавши рапорти про звільнення з військової служби, надав всі необхідні документи. У той же час, командир військової частини надав позивачу відповідь, яка не містить ні її дати ні реєстраційного номеру, що у поданих позивачем матеріалів на звільнення відсутні підтверджуючі матеріали, що на батька за рішенням суду покладені обов’язки виховання дитини, а матір позбавлено батьківських прав.
Відповідно до п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно із абз. 3 п. 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
У той же час, як вбачалося з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем надано відповідь на його рапорти про звільнення без дати та без реєстраційного номеру.
Крім того, вказаним Положенням передбачено, що у разі надходження рапорту від військовослужбовця або заяви від його родичів про дострокове звільнення в запас за сімейними обставинами командир військової частини зобов’язаний надіслати у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану.
Керівник військової частини, одержавши документи від командира військової частини або заяву безпосередньо від родичів військовослужбовця про дострокове звільнення в запас, призначає комісію, яка перевіряє в десятиденний строк сімейний стан родичів військовослужбовця. За результатами перевірки складається акт обстеження, який надсилається для розгляду керівнику.
Керівник зобов’язаний у триденний строк розглянути документи про дострокове звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби і за наявності законних підстав надіслати їх командиру військової частини, де проходить службу військовослужбовець.
У разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця зі строкової військової служби за сімейними обставинами керівник надає заявнику відповідь про причини відмови і повідомляє про це командира військової частини, де проходить службу військовослужбовець (п. 213 Положення).
Відповідно до пункту 214 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України командир військової частини не пізніше трьох діб після отримання від керівників обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки акта обстеження сімейного стану родичів військовослужбовця та нотаріально завірених копій документів, що підтверджують причину дострокового звільнення, зобов`язаний:
1) за наявності законних підстав для дострокового звільнення військовослужбовця, за винятком зміни сімейних обставин, пов`язаної з народженням у нього дитини, надіслати документи за підпорядкованістю.
Рішення про дострокове звільнення військовослужбовця приймається не пізніше ніж через три дні з дати надходження відповідних документів начальником штабу виду Збройних Сил України, оперативного командування, а для військових частин центрального підпорядкування – начальником структурного підрозділу Генерального штабу Збройних Сил України, який відповідає за кадрову роботу. Командир військової частини на підставі одержаного рішення не пізніше ніж через три дні звільняє військовослужбовця достроково в запас за сімейними обставинами;
3) у разі відсутності законних підстав для дострокового звільнення із строкової військової служби надати відповідь керівнику (заявнику) із зазначенням причин відмови.
Як вбачалося з матеріалів справи, на виконання вимог пункту 213 Положення, командир військової частини не надіслав у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім`ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану, що підтверджується листом начальника.
Таким чином, суд погоджився з твердженнями позивача, що рішення про задоволення/відмову в задоволенні рапорту на звільнення з військової служби мало бути прийнято командиром військової частини після дотримання порядку з`ясування сімейних обставин позивача, шляхом направлення у триденний строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім`ї військовослужбовця запит для перевірки його сімейного стану, що зроблено не було.
Отже, суд прийшов до висновку, що рішення, яким надана відповідь командира військової частини на рапорти щодо його звільнення з військової служби прийнято не у спосіб, визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та не обґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.