Примусове вилучення майна військовою адміністрацією: чи законно вилучено ваше майно під час воєнного стану?
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року та введенням воєнного стану українці та бізнеси зіткнулися з примусовим вилученням їхнього майна – від автомобілів до нерухомості. Часто таке вилучення здійснювалося обласними військовими адміністраціями, які посилалися на свої повноваження в умовах воєнного стану. Але чи мають військові адміністрації право приймати такі рішення? Верховний Суд дав чітку відповідь: ні, не мають.
У цій статті розглянемо рішення Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22, яке встановило важливий прецедент щодо незаконності реквізиції майна обласними військовими адміністраціями та можливості повернення такого майна законним власникам.
Суть справи: як примусово вилучали автомобілі без законних повноважень
12 березня 2022 року обласна військова адміністрація видала наказ про примусове відчуження (вилучення) майна в умовах правового режиму воєнного стану, на підставі якого у ТОВ було вилучено сім автомобілів марки Haval, два з яких належали позивачу на праві власності.
12 березня 2022 року було складено акт про примусове відчуження, який директор позивача підписав без заперечень, хоча на момент підписання сума виплачених коштів становила 0 гривень.
Компанія звернулася до суду з вимогами:
- Визнати протиправним і скасувати наказ військової адміністрації
- Визнати недійсним акт про примусове відчуження
- Зобов’язати повернути один з автомобілів (другий був повернутий добровільно)
Правда позиція Верховного Суду: військові адміністрації не мають права на примусове вилучення
Ключове питання: хто має право вилучати майно під час воєнного стану?
Частинами першою та другою статті 4 Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” передбачено, що примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим з відповідними органами влади, а у місцевостях, де ведуться бойові дії, – за рішенням військового командування без погодження.
Визначення військового командування
Стаття 3 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” визначає, що військовим командуванням є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Статус військових адміністрацій
Частина перша статті 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” передбачає, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану можуть утворюватися тимчасові державні органи – військові адміністрації.
Висновок Верховного Суду
Законодавець відмежовує категорію “військове командування” від такого тимчасового державного органу як військова адміністрація. При цьому згідно із статтями 4, 15 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” жодній із військових адміністрацій не надано повноважень ухвалювати рішення, видавати розпорядження, накази тощо щодо примусового вилучення/відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану.
Обласна військова адміністрація не належить до військового командування у розумінні статті 3 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” або військового формування згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а тому не наділена повноваженнями ухвалювати рішення, видавати накази, безпосередньо вчиняти дії щодо примусового вилучення/відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, і у місцевостях, де ведуться бойові дії.
Юрисдикція спорів про реквізицію: господарський чи адміністративний суд?
Важливе процесуальне питання
Верховний Суд також вирішив принципове питання: до якої юрисдикції належать спори про реквізицію майна, що вже відбулася?
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема і у спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. Проте вирішення спорів щодо реквізиції майна, що вже відбулась (припинення права власності на момент звернення до суду вже сталося), чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесено.
Приватноправова природа спору
Незважаючи на суб’єктний склад учасників спору, з огляду на предмет спору та підстави для його виникнення, спір стосується майнових прав позивача (їх захисту та відновлення) і має приватноправовий характер. Спори щодо реквізиції не є спорами щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, розгляд яких віднесений до юрисдикції адміністративних судів.
Висновок: Спори про право на майно, вилучене/відчужене в умовах правового режиму воєнного стану, належать до юрисдикції господарських судів (для юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців).
Ефективний спосіб захисту: витребування, а не скасування наказу
Вибір способу захисту порушеного права
Верховний Суд звернув увагу на важливий аспект:
Задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування оспорюваного Наказу є неналежним, зокрема неефективним способом захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Правильний спосіб захисту
У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов’язує відповідача повернути це майно власникові. Такий висновок є правильним і у випадку, коли предметом спору є стягнення рухомого майна.
Невідповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав. Тому Верховний Суд витребував від відповідача на користь позивача спірний автомобіль.
Практичні наслідки рішення для власників майна
Що означає це рішення?
Якщо ваше майно було вилучене обласною (або іншою) військовою адміністрацією під час воєнного стану, це рішення Верховного Суду дає вам потужний правовий інструмент для його повернення:
- Реквізиція була незаконною, якщо рішення про неї прийняла військова адміністрація, а не військове командування
- Ви можете звернутися до господарського суду (для юридичних осіб або ФОП) з позовом про витребування майна
- Не потрібно окремо оскаржувати наказ про реквізицію – суд самостійно оцінить його законність під час розгляду справи про витребування майна
- Повернення майна можливе навіть після тривалого часу з моменту його вилучення
Алгоритм дій для повернення майна
Крок 1: Збір доказів
- Наказ військової адміністрації про вилучення
- Акт про примусове відчуження
- Документи, що підтверджують право власності
- Кореспонденція з військовою адміністрацією
- Інформація про місцезнаходження майна
Крок 2: Правова кваліфікація
- Визначте, хто саме прийняв рішення про реквізицію
- Перевірте, чи була це військова адміністрація (а не військове командування)
- З’ясуйте статус території на момент вилучення
Крок 3: Звернення до суду
- Підготуйте позовну заяву про витребування майна (не про скасування наказу!)
- Вкажіть на відсутність повноважень у військової адміністрації
- Посилайтеся на постанову Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 910/10009/22
Крок 4: Судовий процес
- Суд самостійно оцінить законність реквізиції
- Доведіть факт власності та незаконність вилучення
- Вимагайте витребування, а не зобов’язання повернути
Додаткові аспекти, які варто знати
Компенсація за реквізоване майно
В умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду.
Якщо ви отримали компенсацію, але вважаєте її заниженою, ви маєте право оскаржити оцінку в судовому порядку.
Право на повернення майна після припинення воєнного стану
Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з реквізицією.
Географія застосування
Важливо: Відсутність повноважень у військових адміністрацій на реквізицію поширюється на всі території, в тому числі і у місцевостях, де ведуться бойові дії.
Навіть у зонах активних бойових дій лише військове командування має право приймати рішення про реквізицію.
Часті запитання
Питання 1: Чи можу я повернути майно, якщо воно було вилучене у 2022 році?
Так, строк позовної давності становить три роки, а в окремих випадках може бути відновлений. Рішення Верховного Суду створює правовий прецедент, який діє незалежно від дати вилучення.
Питання 2: Що робити, якщо майно вже використовується чи пошкоджене?
У такому випадку ви можете вимагати відшкодування вартості майна та збитків. Суд має встановити справедливу компенсацію.
Питання 3: Чи потрібно спершу оскаржити наказ про реквізицію в адміністративному суді?
Ні, це не потрібно і навіть шкідливо для вашої справи. Суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.
Питання 4: Що робити, якщо я добровільно підписав акт про передачу майна?
Навіть якщо ви підписали акт, це не робить незаконну реквізицію законною. Суд оцінить наявність повноважень у органу, який прийняв рішення про вилучення.
Питання 5: Скільки коштує судовий процес?
Судовий збір залежить від вартості майна. У разі виграшу справи витрати будуть стягнуті з відповідача.
Висновки та рекомендації
Ключові тези
- Військові адміністрації не мають права приймати рішення про реквізицію майна – це виключне повноваження військового командування
- Спори про повернення реквізованого майна розглядаються господарськими судами (для юридичних осіб та ФОП), а не адміністративними
- Ефективний спосіб захисту – позов про витребування майна, а не про скасування наказу про реквізицію
- Суд самостійно оцінить законність реквізиції під час розгляду справи про витребування
- Право на повернення майна існує навіть після тривалого часу з моменту вилучення
Коли звертатися до адвоката?
Звернення до кваліфікованого адвоката необхідне, якщо:
- Ваше майно було вилучене військовою адміністрацією
- Ви не отримали повної компенсації або взагалі її не отримали
- Місцезнаходження майна невідоме
- Ви отримали відмову в поверненні майна
- Потрібна допомога в підготовці та поданні позову
- Справа має складний характер або значну вартість майна
Чому це рішення важливе?
Постанова Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22 є важливою для захисту прав власності в умовах воєнного стану. Вона:
- Встановлює чіткі межі повноважень різних державних органів
- Захищає права власників від свавільного вилучення майна
- Створює прецедент для аналогічних справ
- Визначає ефективний механізм повернення майна
Ця стаття має виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація унікальна та вимагає індивідуального правового аналізу. Для отримання конкретних рекомендацій щодо вашої справи зверніться до адвоката.
Актуальність інформації: Стаття підготовлена на основі рішення Верховного Суду від 16 лютого 2024 року у справі № 910/10009/22 та чинного законодавства станом на дату публікації.
Раніше ми писали з приводу поновлення документів про право власності на нерухоме майно.