Бронювання працівників. Що треба знати. Як робити
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ст. 25): «Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень)»
Порядок бронювання військовозобов’язаних визначено постановою № 194 Кабінету міністрів України від 03.03.2022 року «Деякі питання бронювання військовозобовʼязаних в умовах правового режиму воєнного стану».
Органи державної влади, інші державні органи подають Міністерству економіки погоджені Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях за формою згідно з додатком 1 в друкованій формі та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням.
Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам. У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців.
З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Хто може подавати документи на бронювання та в якому порядку:
В умовах правового режиму воєнного стану забронювати працівників має право лише та компанія, яка задовольняє потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Яких саме працівників підприємство може забронювати:
– лише військовозобов’язаних працівників;
– лише найманих працівників, тобто осіб, які працюють у компанії на підставі трудового договору або контракту;
– військовозобов’язані, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності, наприклад, ракетні, артилерійські, танкові, радіотехнічні, протимінні чи інші спеціальності не можуть бути заброньованими.
Порядок бронювання:
1. Компанія готує пропозицію із зазначенням переліку працівників, яких потрібно забронювати, за формою, визначеною Постановою КМУ від 03 березня 2022 року No 194.
2. Компанія готує належне обґрунтування щодо виконання нею завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення з наданням доказів цього і подає повний пакет до військової адміністрації (до органів державної влади, інших державних органів). Останні в свою чергу погоджують пропозицію з Міноборони та подають погоджену пропозицію з відповідним обґрунтуванням до Мінекономіки.
3. Мінекономіки протягом одного робочого дня ухвалює рішення, у якому вказує строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців. Подати пропозиції та обґрунтування можете у друкованій формі та/або в електронній формі
4. Держорган має видати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Бронювання військовозобов’язаних водіїв та працівників залізниці здійснюється Міністерством інфраструктури.
Що таке мобілізаційні завдання (замовлення) для компаній?
Якщо говорити простою мовою, то це поставлені міністерствами, місцевими державними адміністраціями та іншими держорганами вимоги щодо виробництва необхідної для ЗСУ, інших військових формувань, населення продукції у певному обсязі. Для виконання таких завдань укладаються відповідні договори (контракти) між компаніями та органами, що ставлять ці завдання. Отже, для успішного бронювання співробітників компанії потрібно не лише підтвердити те, що вона забезпечує задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань або населення, а й те, що вона є виконавцем мобілізаційних завдань (замовлень).
Не погоджуються Міністерством оборони України посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (різноробочий, підсобний робітник, робітник фермерського господарства, робітник з благоустрою, робочий току, тощо).
Пропозиції, у яких відсутні необхідні дані про військові звання та військово-облікові спеціальності військовозобов’язаних, а також не правильно заповнені, не заповнені строчки чи клітинки в таблиці Ехсеl або включені посади, які не є дефіцитними на ринку праці, не розглядатимуться та повертаються на доопрацювання.
Бронювання ФОП та його працівників наразі є неможливим, оскільки ані ст. 25 Закону, ані Постанова, що регулюють питання бронювання військовозобов’язаних, не визначають фізичних осіб-підприємців у переліку тих, хто може бронювати військовозобов’язаних.
Перетин державного кордону заброньованими МОЖЛИВИЙ:
Відповідно до п. 2.6 Правил, якщо в Україні вводиться надзвичайний/воєнний стан, перетинати держкордон можуть військовозобов’язані громадяни, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (військовозобов’язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами держвлади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами (ч. 1 ст. 23 Закону)).
Водночас відповідно до Листа ДПСУ, для перетину кордону таким військовозобов’язаним необхідно мати посвідчення про відстрочку витяг із наказу Мінекономіки), документи про відрядження (витяг із наказу про відрядження, або посвідчення про відрядження, або лист-звернення до Державної прикордонної служби України, в якому керівник компанії зазначає, що відповідна посадова особа відряджається для виконання службових обов’язків за кордоном) та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік, на якому якраз перебувають заброньовані військовозобов’язані.