Довідка МСЕК чи ЛКК про необхідність здійснення постійного догляду
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» військовослужбовець має право на звільнення під час дії воєнного стану у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
Таке формулювання викликає багато питань. Одне з найгостріших: який саме орган має видати медичний висновок щодо необхідності здійснення догляду?
Визначення терміну “медичний висновок» знаходимо в Наказі МОЗУ Деякі питання ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я 18.09.2020 № 2136. де він вживається у значенні електронного документа, що формується на підставі медичних записів (без відмітки про відміну запису) в системі та містить висновок лікаря про тимчасову або постійну втрату працездатності, придатність до певних видів діяльності, про стан здоров’я пацієнта або щодо інших питань, визначених законодавством.
Наказом МВСУ Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими від 05.10.2020 № 705 медичний висновок визначено як висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров’я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого поліцейського.
А Постанова КМУ Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві від 17.04.2019 р. № 337 нам говорить, що медичний висновок – це висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров’я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров’я виконувати роботу.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, медичний висновок – це документ, який містить об’єктивні дані про стан здоров’я особи та питань та пов’язаних з таким станом здоров’я обставин.
Суб’єктами формування чи видачі медичного висновку зазначені лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров’я.
Своєю чергою, відповідно до Постанови КМУ Питання медико-соціальної експертизи від 03.12.2009 р. № 1317 медико-соціальна експертна комісія відомості щодо результатів експертного огляду особи і прийнятих рішень вносить до акта огляду та протоколу засідання комісії.
Отже, як вбачається з вищенаведеного лікар, ЛКК та ЛЕК за результатами проведеного лікування чи обстеження можуть формувати медичний висновок. А МСЕК за результатами проведеного огляду – довідку, акт огляду (витяг з акту огляду) та протокол засідання комісії.
Щодо повноважень ЛКК та МСЕК на видачу медичного висновку щодо необхідності здійснення постійного догляду.
Постанова КМУ Питання медико-соціальної експертизи від 03.12.2009 р. № 1317 відносить до прав та обов’язків МСЕК визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді, а також визначають потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у постійному сторонньому нагляді, догляді. В такому формулюванні відсутнє поняття «постійного догляду». Є право визначати необхідність догляду, стороннього нагляду, аж ніяк не постійного догляду.
Тут варто привести тезу з висновків суду у рішенні по справі № 460/4128/23: саме по собі поняття «сторонній догляд» є не є тотожним поняттю «постійний догляд», позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. При цьому, «постійний догляд» – це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком.
Водночас, відповідно до Наказу МОЗУ Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності від 09.04.2008 № 189 при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров’я утворюються ЛКК. До повноважень ЛКК віднесено: видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи; здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб’єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб’єкта господарювання).
ЛКК має право видавати наступні документи: форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв’язку захворювання з умовами праці та висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),- до досягнення дитиною 16-річного віку.
Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2021 р. № 407 заповнення висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі віднесено до повноважень членів лікарської комісії. Звертаю увагу на формулювання: лікарської комісії, а не лікарсько-консультативної комісії. Отже, відповідних повноважень ЛКК на підтвердження факту необхідності здійснення постійного догляду шляхом видачі відповідного медичного висновку відносно осіб старших 16 років в цьому Наказі ми не знаходимо.
А от в Наказі Міністерства охорони здоров’я України 31.07.2013 р. № 667 зазначено, висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу видається лікарською консультативною комісією закладу охорони здоров’я за місцем проживання чи реєстрації особи з інвалідністю.
Таким чином, через недосконалість та неузгодженість термінів та понять в НПА, що регулюють зазначені правовідносини, питання «яким документом необхідно підтверджувати необхідність здійснення постійного догляду» та «який орган має видавати цей документ» лишається відкритим.