Службове розслідування: що треба знати військовослужбовцям
Досить часто до Юридична консультація адвокат Лихачов Роман Борисович звертаються військовослужбовці щодо питань, що виникають під час службових розслідувань. Питання проведення службових розслідувань регулюються наказом МоУ від 21.11.2017 року №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України».
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
- знати підстави проведення службового розслідування;
- бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;
- відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
- давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
- порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
- висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
- ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
- оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Тепер детальніше нижче
Порядок проведення службового розслідування
1. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі – особи, які проводять службове розслідування).
Повноваження осіб під час службового розслідування
1. Особи, які проводять службове розслідування, зобов’язані:
– розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
– У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Таким чином при проведенні службового розслідування ЯКЩО НЕ ОПИТАНО ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ, СТОСОВНО ЯКОГО ПРОВОДИТЬСЯ РОЗСЛІДУВАННЯ АБО НАЛЕЖНО НЕ ОТРИМАНО ВІДМОВУ ВІД НАДАННЯ ПОЯСНЕНЬ В ПРИСУТНОСТІ ДВОХ ОСІБ – ЦЕ Є ПОРУШЕННЯМ, ЩО ТЯГНЕ СКАСУВАННЯ РЕУЗЛЬТАТІВ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Крім того в наказі чітко зазначено про можливість правопорушником подавати клопотання, які повинні бути розглянуті.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема:
– бути ознайомленим про свої права та обов’язки під час проведення службового розслідування;
– відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
– давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення;
порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації;
висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять;
– ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником);
– оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Оформлення результатів службового розслідування
1. За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
2. У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
3. В описовій частині акта службового розслідування зазначаються:
– посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування;
неправомірні дії військовослужбовця;
– зв’язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов’язків військової служби (якщо такий є);
– вина військовослужбовця;
– причинний зв’язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась;
– вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено;
– причини та умови, що сприяли правопорушенню;
– заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
4. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються:
висновки службового розслідування;
пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності;
інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
5. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
2. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
3. Примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.
За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
4. Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
VIII. Особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди
1. У разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
2. Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з’ясувати:
наявність шкоди;
протиправну поведінку особи у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків;
причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна);
умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.
3. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.