Тенденції розслідування військових злочинів
Понад чотири місяці Україна дає відсіч збройній агресії російської федерації. Під час воєнного стану фокус органів кримінальної юстиції в першу чергу перебуває на злочинах проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Майже щодня правоохоронці звітують про нові кримінальні провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України).
В умовах воєнного стану предметом роботи правоохоронних органів є і військові злочини, що передбачені розділом ХІХ КК України.
Зверну увагу, що суб’єктами вчинення військових злочинів є військовослужбовці ЗСУ, СБУ, Держприкордонслужби, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом (ч. 2 ст. 401 КК України).
Проаналізуємо стан досудового розслідування цих злочинів.
Ключові показники
Згідно зі статистичними даними Офісу Генерального прокурора:
- За період січня-лютого 2022 року, який майже не охоплює воєнний стан, зареєстровано 589 кримінальних проваджень, 20 закрито, у 109 вручено повідомлення про підозру, 78 направлено до суду з обвинувальним актом.
- За період січня-травня 2022 року, на який припадає понад три місяці воєнного стану, зареєстровано 3524 кримінальних проваджень, 151 закрито, у 447 вручено повідомлення про підозру, 312 направлено до суду з обвинувальним актом.
Які ж військові злочини є найпоширенішими?
- За період січня-лютого 2022 року, який майже не охоплює воєнний стан, найбільше підозр вручено за вчинення таких військових злочинів:
- Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України);
- Дезертирство (ст. 408 КК України);
- Військові злочини, передбачені ст. 405, 406, 409, 410, 413, 415, 419, 426-1 КК України (3 та менше кримінальних проваджень із підозрою).
- За період січня-травня 2022 року, на який припадає понад три місяці воєнного стану, найбільше підозр вручено за вчинення таких військових злочинів:
- Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України);
- Дезертирство (ст. 408 КК України);
- Непокора (ст. 402 КК України);
- Погроза або насильство щодо начальника (ст. 405 КК України);
- Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом (ст. 409 КК України);
- Втрата військового майна (ст. 413 КК України);
- Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 414 КК України);
- Військові злочини, передбачені ст. 404, 406, 410, 415, 419, 426-1, 429, 433 (10 та менше кримінальних проваджень із підозрою).
Про що свідчить статистика?
Найбільш поширеними військовими злочинами є самовільне залишення військової частини або місця служби (так зване СЗЧ) та дезертирство.
Відмічу, що це схожі за своїми ознаками злочини. Ключова їх відмінність полягає у суб’єктивній стороні. За ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини або місця служби, а також вчасне нез’явлення на службу вчиняється без поважних причин з різною метою. В свою чергу ст. 408 КК України визначає конкретну мету дезертирства – ухилення від військової служби.
Під час воєнного стану суттєво збільшилась кількість кримінальних проваджень за фактом вчинення злочинів проти порядку підлеглості та військової гідності, це: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу (ст. 402 КК України) та погроза або насильство щодо начальника (ст. 405 КК України).
По ряду військових злочинів правоохоронцями не вручено жодного повідомлення про підозру за перші місяці війни. Мова йде про невиконання наказу, умисне / необережне знищення або пошкодження військового майна, недбале ставлення до військової служби, здача або залишення ворогові засобів ведення війни, добровільна здача в полон, мародерство, погане поводження з військовополоненими та інші.
Також слід зазначити військові злочини, по яким взагалі не зареєстровано жодного кримінального провадження, а саме: порушення правил кораблеводіння, залишення гинучого військового корабля, злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні, незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.
Замість висновку
Військові злочини є невід’ємним явищем війни. В сучасних умовах кількість кримінальних проваджень по цим злочинам закономірно збільшується.
Правоохоронні органи активно розслідують військові злочини, про що свідчить кількість підозр та обвинувальних актів. Надалі справа за судами, які будуть розглядати кримінальні провадження по суті та ухвалювати вироки.
Ключове завдання правоохоронців – здійснювати слідство на найвищому рівні, формувати якісну доказову базу і лише тоді направляти обвинувальний акт до суду. Вироки військовослужбовцям мають не викликати запитань як з точки зору процесуального закону, так і справедливості.