Відмова прикордонників в перетині кордону батьку дитини з інвалідністю без наявості дитини та документів “військкомату” є незаконною
Досить часто на кордоні військовослужбовці прикордонної служби виносять неправомірні відмови в перетині державного кордону- потребують присутність дітей при перетині кордону, довідок з «військкоматів». Нижче приклад рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/8136/22 від 01.08.2022 року, яким визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України.
Рішенням начальника групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині» було відмолено позивачу у виїзді за межі території України. Як батько неповнолітньої дитини з інвалідністю І групи, Позивач мав безумовне право на перетин державного кордону, а тому вважає, що відповідачем було протиправно прийнято рішення про відмову у перетині державного кордону України.
У відзиві Відповідач зазначив, що виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, зазначених в абзацах третьому-шостому та восьмому пунктів Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування. З огляду на зазначене, представник відповідача зазначив, що позивач прибув для перетину державного кордону одноосібно. Окрім цього, Позивачем при перетині кордону не було надано документів, які б надавали йому право на перетин державного кордону, в тому числі довідки з регіонального центру комплектування та соціальної підтримки про звільнення від призову.
Позиція суду
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль» №1710-VI від 05.11.2009 року
Правилами перетинання державного кордону України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року (далі – Правила, станом на момент спірних правовідносин) визначено порядок перетинання громадянами України державного кордону.
Абзацами 8 і 9 пункту 2-1 Правил встановлено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір`ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» ( 2109-14 ), в якому зазначено категорію «дитина з інвалідністю», або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв`язки (у разі здійснення супроводу матір`ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв`язки.
Виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, зазначених в абзацах третьому – шостому та восьмому цього пункту, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.
Судом на стадії розгляду адміністративної справи по суті з показів свідка – начальника 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби «Шегині», з`ясовано, що рішення про відмову у перетинанні державного кордону України є типовим. Водночас єдиною та безумовною підставою для відмови у перетині державного кордону, як пояснила свідок, була саме відсутність дитини-інваліда, яку позивач, у відповідності до норм абзацу 3 пункту 2-1 Правил, повинен був супроводжувати.
Частиною 1 статті 23 Закону №3543-XII передбачено підстави для звільнення від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані. Згідно абзацу 6 цієї ж статті, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Наведене дає підстави для висновку про те, що Позивач , у відповідності до абзацу 6 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Відтак, суд, з огляду на вищезазначене висновує, що позивач, прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Шегині» мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а не як особа, яка згідно абзацу 3 пункту 2-1 Правил здійснює безпосередній супровід дитини-інваліда.
Посилання представника відповідача в судових засіданнях на те, що позивачем не було надано довідки з регіонального центру комплектування та соціальної підтримки про звільнення від призову суд до уваги не бере, адже позивач є звільненим від призову на військову службу під час мобілізації в силу прямої вказівки Закону №3543-XII.
Ба більше, жоден нормативно-правовий чи підзаконний акт не зобов`язує позивача з`являтись до центрів комплектування та соціальної підтримки для отримання такої довідки.
Вказане стало підставою для задоволення позову в повному обсязі.