Відстрочка від служби не є підставою для перетину кордону: рішення суду
Згідно обставин справи, чоловік звернувся до суду у зв’язку із тим, що отримав відмову у перетині державного кордону України. Він зазначив, що є студентом закордонного вищого навчального закладу, має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації і територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) не заперечує щодо його виїзду з України для продовження навчання.
Розглянувши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позовні вимоги та визнали рішення про відмову у виїзді закордон протиправним, обгрунтувавши це тим, що чоловік пред’явив усі документи, які підтверджують його навчання та право на відстрочку.
Не погоджуючись із такими рішеннями, орган Державної прикордонної служби України подав касаційну скаргу, зазначивши, що суди неправильно застосували норми щодо перетину державного кордону України та права на відстрочку.
Переглянувши матеріали справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що право на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не є безумовною та самостійною підставою для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану. Тобто, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не є тотожним з правом на перетин державного кордону в умовах воєнного стану.
Своє рішення суд обгрунтував також тим, що наявність відстрочки не звільняє особу від виконання військового обов`язку в частині таких складових як-от приписка до призовних дільниць; виконання військового обов`язку в запасі; дотримання правил військового обліку, як і від вірогідності бути залученим до виконання робіт, які мають оборонний характер в особливий період під час правового режиму воєнного стану.
Рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень проаналізовано юристом Громадського центру правосуддя Романом Лихачовим