Ця стаття носить інформаційний характер і не замінює індивідуальної консультації адвоката з урахуванням конкретних обставин справи. Інформація актуальна на дату публікації. Судова практика з цього питання продовжує формуватися.
За останні півроку Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив щодо пункту 4 постанови КМУ № 704 два рішення, які на практиці тягнуть у протилежні боки. Обидва – касаційні. Обидва – про ту саму норму. Одне з’явилося 17 лютого 2026 року, інше -16 липня 2026 року.
Перше: суди не повинні застосовувати фіксовану суму 1762 грн, навіть якщо формально вона чинна.
Друге: Уряд мав повне право цю суму встановити, і пункт 4 постанови КМУ № 704 є чинним, а постанова КМУ 481 “вичерпала свою дію”.
Очікується: рішення об’єднаної палати КАС ВС у справі № 240/401/26 щодо співвідношення ст. 7 і ст. 265 КАС України при оцінці чинності постанови КМУ № 481.
Звідки взялася суперечка щодо перерахунку грошового забезпечення
У первісній редакції постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 пункт 4 прив’язував розміри посадових окладів і окладів за військовим (спеціальним) званням до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, – величини, яка щороку зростає.
У 2018 році постановою КМУ № 103 Уряд «заморозив» цю прив’язку на конкретній даті – прожитковому мінімумі станом на 01.01.2018. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 (залишена без змін Верховним Судом 20 жовтня 2022 року) визнала цю зміну протиправною й відновила прив’язку до прожиткового мінімуму.
12 травня 2023 року КМУ прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704», яка набрала чинності 20 травня 2023 року.
Пункт 2 цієї постанови виклав абзац перший пункту 4 постанови № 704 у такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Цікавий нюанс, на який звернув увагу позивач у справі № 320/29450/24: 1762 грн – це точний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, тобто та сама величина, яку суди роком раніше вже визнали незаконною основою для розрахунку окладів. Уряд, по суті, підставив конкретне число туди, де раніше стояло словосполучення «прожитковий мінімум… на 01.01.2018».
Справа № 320/29450/24: Уряд мав право встановлювати тверду суму для розрахунку грошового забезпечення
У цій справі позивач – військовий пенсіонер, просив визнати неправомірними дії КМУ під час прийняття постанови № 481 і зобов’язати Уряд скасувати її пункт 2.
Аргумент: встановлюючи фіксовану суму замість прожиткового мінімуму, КМУ вийшов за межі повноважень і звузив зміст соціальних гарантій, гарантованих статтею 22 Конституції.
Окружний адміністративний суд міста Києва (14.03.2025) і Шостий апеляційний адміністративний суд (18.06.2025) з цим погодилися: визнали пункт 2 постанови № 481 протиправним і нечинним, вказавши, що КМУ «не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів у твердому (фіксованому) розмірі».
Колегія суддів КАС ВС це рішення скасувала. Ключовий висновок – про межі дискреції Уряду:
«…саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом № 2011-ХІІ.»
«Верховний Суд уважає помилковими твердження судів першої та апеляційної інстанцій про те, що КМУ не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів, зокрема у твердому (фіксованому) розмірі.»
Але є й другий, окремий аргумент – процесуальний. Колегія визнала норму пункту 2 постанови № 481 такою, що на момент розгляду справи вже «вичерпала свою дію»:
«…пункт 2 Постанови № 481 після набрання чинності цієї постанови, яка сформулювала по новому пункт 4 Постанови № 704 у конкретній частині, став нормою акту, до якого внесено цю зміну, вичерпав свою дію і на час розгляду справи не регулював спірні правовідносини, відповідно він не повинен був підлягати судовій оцінці за змістом.»
Тобто оскаржувати саму «змінюючу» норму постфактум – коли вона вже влилася в текст постанови № 704, – суд визнав неефективним способом захисту. Підсумок:
«Верховний Суд не встановив законних підстав, які б свідчили про протиправність дій КМУ під час прийняття спірної Постанови № 481, оскільки Уряд має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини), що прямо регламентовано Законом № 2011-XII».
«При цьому, пункти 1, 2 Постанови № 704 не визнавалися нечинними та не оскаржувалися в судовому порядку».
«Додатково, колегія суддів звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, стверджуючи про те, що з прийняттям КМУ Постанови № 481 фактично відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, які гарантовані статтею 22 Конституції України (у частині отримання ним конкретних соціальних гарантій, як військовослужбовця), взагалі не досліджували та не встановлювали обставини, чи дійсно відбулося таке втручання в права позивача з моменту прийняття Постанови № 704 у первісній редакції до внесення змін до цієї постанови на підставі Постанови КМУ № 481».
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що рамках даної справи «позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають вимогам чинного законодавства, а обраний ним спосіб захисту є неправильним та неефективним».
Справа № 520/5814/24: застосування 1762 грн в обрахунку грошового забезпечення є неправомірним, навіть якщо норма Постанови № 704 чинна
Ця справа – не про скасування постанови № 481 як такої, а про конкретну відмову військової частини видати військовому пенсіонеру оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2024 року. Відмову обґрунтували саме чинністю постанови № 481: мовляв, з 20.05.2023 розрахункова величина – 1762 грн, а не прожитковий мінімум, тож підвищення прожиткового мінімуму на 2024 рік на перерахунок пенсії не впливає.
Справу розглядала судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС – розширений склад, який формує позицію для всіх нижчих судів і, як правило, для інших колегій самого КАС ВС. І палата прямо вказала, що відступає від власної попередньої практики:
«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких… з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок… із застосуванням… прожиткового мінімуму… відсутні.»
Аргументація палати спирається не на межі повноважень КМУ (тут вона з колегією у справі № 320/29450/24 фактично не сперечається), а на ієрархію нормативних актів. Прожитковий мінімум щороку встановлюється законом про Державний бюджет та законом про державні соціальні стандарти – актом вищої юридичної сили, ніж постанова КМУ. Частина третя статті 7 КАС України наказує суду застосувати акт вищої сили – незалежно від того, чи скасована підзаконна норма в судовому порядку:
«…з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481… не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.»
ВС також пояснює, чому вважає фіксовану суму шкідливою по суті, а не лише формально дефектною:
«…пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину – 1762,00 грн, застосування якої… не лише суттєво зменшує… розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.»
Підсумковий, прямо сформульований і виділений у самому тексті постанови висновок:
«…під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину – 1762,00 грн.»
Касаційну скаргу позивача задоволено частково: відповідача зобов’язано підготувати нову довідку з розрахунком через прожитковий мінімум станом на 1 січня 2024 року.
Де ці рішення сходяться, а де – розходяться
Формально протиріччя можна «розвести» по предмету спору. Справа № 320/29450/24 відповідає на абстрактне питання: чи мав Уряд повноваження встановити тверду розрахункову величину замість прив’язки до прожиткового мінімуму. Відповідь – мав.
Справа № 520/5814/24 відповідає на інше питання: чи повинен суд у конкретному спорі про перерахунок пенсії застосувати цю тверду величину, якщо вона суперечить закону про Державний бюджет. Відповідь – не повинен, навіть якщо норма не скасована.
Юридично це не взаємовиключні тези: акт може залишатися чинним (не визнаним нечинним в окремому провадженні) і водночас не застосовуватися судом у конкретній справі через пряму вказівку статті 7 КАС України. Це різні процесуальні інструменти, і в теорії вони можуть існувати одночасно.
Але є деталь, яку важко не помітити: постанова від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 жодного разу не згадує ні саму постанову палати від 17.02.2026, ні справи № 600/3516/24-а чи № 420/3824/25, від яких палата відступила. Натомість колегія посилається на постанову ВС від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24 – з висновком про делеговані повноваження КМУ, який лежить у тій самій логіці, від якої палата якраз відступила. П’ять місяців, той самий пункт 4 тієї самої постанови КМУ – і жодного перетину аргументації.
Верховний Суд підтвердив наявність різне застосування норм: справа № 240/401/26
Розбіжність, описана вище, – не припущення авторки. 22 травня 2026 року колегія суддів КАС ВС у справі № 240/401/26 прямо зафіксувала це ухвалою і передала справу на розгляд об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду (частина друга статті 346 КАС України – механізм, що застосовується саме тоді, коли різні палати одного суду по-різному застосовують норму права):
«…на момент постановлення цієї ухвали у Верховному Суді склалася ситуація, коли судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян та судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав по-різному застосовують положення статей 7 та 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині кваліфікації чинності постанов Уряду» (ухвала КАС ВС від 22.05.2026, справа № 240/401/26).
За цим формулюванням стоїть конкретна справа: військовослужбовиця прикордонної служби роками отримувала оклад, розрахований із «замороженого» прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 – тієї самої величини, яку суди визнали незаконною ще в 2020 році. Житомирський окружний адміністративний суд (18.02.2026) частково задовольнив її позов, стягнувши недоплату за періоди, коли постанова № 481 не діяла, але відмовив за період 20.05.2023 – 17.06.2025 – коли постанова № 481 формально була чинною. Саме за цей період позивачка наполягала на застосуванні позиції палати із справи № 520/5814/24 (прожитковий мінімум незалежно від формальної чинності постанови № 481). Натомість суди попередніх інстанцій виходили з протилежної лінії практики – тієї самої, на яку спирається постанова від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 (постанова діє, доки не скасована, і наслідки скасування не поширюються назад).
Колегія КАС ВС, розглядаючи касаційну скаргу, визнала: ухвалити рішення в цій справі означало б неминуче відступити від однієї з двох ліній практики. Тому справу передано до об’єднаної палати.
Це означає, що висновки цієї статті не є завершеною крапкою в спорі: об’єднана палата КАС ВС може або підтвердити підхід із справи № 520/5814/24 (і тоді позиція «прожитковий мінімум незалежно від формальної чинності постанови № 481» стане обов’язковою для всіх судів), або схилитися до підходу, застосованого в постанові № 320/29450/24.
Що це означає для періоду перерахунку грошового забезпечення після 20 травня 2023 року
Для військовослужбовця чи пенсіонера, який готує заяву про перерахунок пенсії або грошового забезпечення за період з 20.05.2023, позиція палати у справі № 520/5814/24 залишається чинним і застосовним аргументом: розрахунок через прожитковий мінімум, а не через 1762 грн. Постанова від 16.07.2026 цю позицію не скасовує і не спростовує – вона просто її не торкається, бо вирішує інше питання (абстрактну правомірність самої постанови № 481, а не конкретний перерахунок).
Водночас спроба домогтися визнання постанови № 481 нечинною «в цілому», як у справі № 320/29450/24, тепер наштовхнеться на прямий касаційний прецедент не на вашу користь – і на додатковий процесуальний бар’єр: якщо змінювальна норма вже влилася в текст постанови № 704, суд може відмовити з мотивів «норма вичерпала дію», не заглиблюючись у суть спору взагалі.
Системна проблема більша за цифру «1762»
Спір навколо пункту 4 постанови № 704 – це вже друга спроба Уряду «заморозити» розрахункову величину грошового забезпечення на фіксованому рівні замість зростаючого прожиткового мінімуму: спочатку постановою № 103 у 2018 році, потім постановою № 481 у 2023-му. Обидва рази – з тим самим наслідком: реальна купівельна спроможність окладів заморожується, поки триває черговий раунд судових оскаржень, а відновлення справедливої прив’язки залежить не від законодавця, а від того, чи вистачить у конкретного військовослужбовця чи військового пенсіонера ресурсу дійти до Верховного Суду. Доки прив’язка розрахункової величини грошового забезпечення до прожиткового мінімуму існує на рівні постанови КМУ, а не закону, цей цикл – заморозити, оскаржити, частково відновити, заморозити знову – має шанс повторитися.
Поширені запитання
Яку суму зараз застосовувати для розрахунку грошового забезпечення – 1762 грн чи прожитковий мінімум?
Залежить від типу спору та періодів служби. Для перерахунку пенсії чи довідки про грошове забезпечення в конкретній справі є чинна позиція палати КАС ВС (17.02.2026): застосовувати прожитковий мінімум.
Чи можна оскаржити відмову видати оновлену довідку для перерахунку пенсії через прожитковий мінімум?
Так, і позиція судової палати у справі № 520/5814/24 – сильний аргумент саме для такого позову, оскільки прямо стосується обов’язку видати довідку, а не абстрактної правомірності постанови КМУ.
Чи рішення від 16.07.2026 закриває тему остаточно?
Ні. Воно стосується іншого предмета спору й не скасовує і не згадує позицію судової палати від 17.02.2026. Для конкретних перерахунків ця позиція залишається чинним орієнтиром. Плюс очікуємо рішення ВС у справі № 240/401/26.
Що робити, якщо вже отримали відмову в перерахунку пенсії з посиланням на постанову № 481?
Фіксувати дату й мотиви відмови та звертатися до адміністративного суду з вимогою зобов’язати відповідача видати довідку з розрахунком через прожитковий мінімум – за аналогією зі справою № 520/5814/24.
